Анна з сумом дивилася на календар, середина грудня, вже свята на носі, а у неї і тисячі гривень не знайдеться, щоб купити собі щось на Різдво.
Відколи жінка вийшла на пенсію, з грошима зовсім сутужно стало, якби не город і невелика господарка, вона навіть не знає, як би і прожила.
– Ну що ж, – з сумом подумала Анна, – на кутю вистачить, а що їй одній ще треба?
Та на наступний день почав танути сніг, і Анна побачила, що її дах протікає. Це для літньої жінки стало справжньою проблемою, бо на ремонт даху у неї грошей не було, і вона навіть не уявляє, звідки їх можна взяти, адже їй ні кредит в банку не дадуть, ні позичити нема в кого – ситуація хоч плач.
У Анни є дорослий син, але виріс він, м’яко кажучи, не дуже хорошою людиною, натерпілася від нього мати, що навіть згадувати ті часи боїться.
Валерій зв’язався з поганою компанією, мав проблеми з законом, і боргів багато було.
Анна виручала сина стільки разів, скільки могла, але потім і вона здалася, бо вдячності від Валерія не було ніякої.
Коли в жінки вже руки опустилися, він наче схаменувся, зник з села і більша вона його не бачила.
30 років минуло, а вона і не відала, де її рідна дитина, що з ним, і чи живий він взагалі. Якби хто знав, як боліло її материнське серце, адже воно не переставало любити рідне дитя.
Так самотньо Анна і прожила життя. Поки ще на роботу ходила, то давала собі раду, а на пенсії ледве зводила кінці з кінцями.
Але якось до Анни зайшла поштарка, сказала, що їй треба до них на пошту зайти, бо якийсь переказ з Америки на її ім’я прийшов.
Оскільки йшлося про велику суму в кілька тисяч доларів, то Анна подумала, що це якась помилка. Ну хто їй міг вислати такі шалені гроші? І головне – за що?
На наступний день Анна не повірила своїм очам, коли в переказі, який прийшов на її ім’я, було вказано прізвище її сина, але відрізнялося ім’я, зате по-батькові все сходилося. Отже, ці гроші вислав їй рідний онук, якого вона ніколи не бачила.
З’ясувалося, що сина Анни і справді давно немає на цьому світі, але він встиг одружитися, і у нього є син.
Внук Анни вже багато років живе в Америці, а тепер знайшов свою бабусю і вирішив їй допомогти.
У листі хлопець написав, що приїде відвідати ті місця, де народився його батько, бо дуже хоче обійняти свою бабусю. Головне просив, щоб вона обов’язково на нього дочекалася…
Олеся Біла.
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.