Ця історія почалася з того, як я довго думала, що подарувати своєму чоловікові на його день народження.
Я завжди любила дарувати йому щось особливе, те що йому потрібно і що він хотів, а цього року вирішила зробити сюрприз.
Мене переповнювали емоції, коли він врешті-решт отримав свій подарунок — новий телефон, остання модель iPhone, про який давно мріяв.
Я була дуже рада, словами не передати, адже знаю, як це важливо для нього.
Але ось, коли прийшов мій день народження, я не могла дочекатися, щоб побачити, що мій чоловік таки приготував для мене.
Я ж ніколи не вимагала нічого дорогого чи розкішного, але все ж сподівалася на щось, що буде саме для мене, що порадує мою душу.
Якось у розмовах з колегами я дізналася, що мої подруги отримували від своїх чоловіків чудові подарунки: прикраси, парфуми, м’які пледи або навіть подорожі в інші країни, цікаві місця в Україні.
А я думала: «Ось, мій чоловік також мене здивує чимось особливим».
І ось той момент настиг. Я розгорнула пакет, і побачила набір дорогого посуду — каструлю і сковорідку.
Набір справді був дуже гарним, я не можу сказати, що це не корисно чи погано, тим паче добре знаю, що увесь посуд від марки Tefal дуже дорого коштує.
Всі ми користуємося каструлями і сковорідками, і це було саме те, що мені потрібно на кухні.
Але я була таки дуже розчарована. Це не те, що я очікувала.
Я була готова отримати щось особисте, що б відображало мене як особистість, мої інтереси та захоплення. А це було більше схоже на подарунок, який би я отримала, якщо б просто сходила в магазин і купила собі щось потрібне.
Коли я подивилася на його обличчя, побачила, як він чекає моєї реакції, чекає, що я зрадію, розхвалюватиму вибір його, але мені стало складно, бо я не знала, як мені себе поводити, бо особливо не мала чому радіти, скажу прямо.
Я чудово знала, що він вклав у це багато зусиль, що це був дорогий набір, і він хотів зробити щось корисне для нашої сім’ї. Але я не могла не відчувати, що щось тут не так.
Наступні кілька днів я намагалася зрозуміти, як правильно підійти до цього питання. Мені було дуже складно, бо я не хотіла його образити.
Всі мої думки зводилися до того, як донести йому, що жінці потрібні не лише предмети побуту, навіть якщо вони дорогі і корисні. Мені хотілося, щоб він зрозумів, що інколи важливо дарувати щось особисте, що відображає твої почуття, твоє ставлення до мене.
Я вирішила поговорити з ним відверто.
«Любий, я дуже ціную твій подарунок, ти знаєш, як важливо для мене мати все необхідне на кухні. Але, можливо, наступного разу ти міг би подумати про щось, що стосується саме мене, як жінки. Я б дуже хотіла отримати подарунок, який нагадував би мені про твою турботу, який би мене здивував і радував саме як жінку. Наприклад, якісь прикраси чи парфуми, чи може просто щось, що я люблю і що нагадує про тебе».
Михайло повів себе спокійно, я думала він мене зрозумів і прийняв моє прохання до уваги.
Але останніми днями він ходить якийсь мовчазний, навіть спілкуватися зі мною не хоче, бачу чудово, що ображається. Але що я зробила не так?
Як мені було йому вірно все це пояснити? Чи не потрібно таки було нічого йому говорити? Чи я таки не права?
Фото ілюстративне.
