Киянин Павло Туболець в 2008 році закінчив КПІ і, після деяких роздумів, прийняв пропозицію роботодавця переїхати до Сіднею.
“Обозреватель” розпитав Павла про розслаблене ставлення австралійців щодо багатства і досягнень, про дивовижні відпустки довжиною в рік і про те, чому місцеві пляжі нагадують змагання з бодібілдингу.
Історія переїзду
Ніколи не розглядав Австралію як місце для життя. У 2008 році мене цілком влаштовувала життя програміста в Києві, я тільки закінчив університет і вже два роки працював програмістом в київському офісі однієї австралійської компанії. За час роботи встиг побувати в тримісячному відрядженні в головному офісі в Сіднеї. Відразу після мого повернення надійшла пропозиція переїхати працювати в головний офіс. Я відмовився.
Не те щоб мене щось тримало в Україні, і страху перед переїздом теж не було (я вже бачив Австралію і знав, чого очікувати), але переїжджати чомусь не дуже хотілося. І навіть початок кризи не змінив мого ставлення до питання: зарплата у програмістів в доларах, з падінням курсу гривні купівельна спроможність тільки збільшувалася.
Але криза торкнулася не тільки нашої країни, і австралійська компанія вирішила закрити київський офіс. Мені і ще кільком моїм колегам знову запропонували переїхати до Сіднея, і на цей раз я вибрав переїзд, інакше довелося б шукати нову роботу.
Особливості роботи в Австралії
Я продовжив працювати на ту ж компанію, в тій же команді, так що особливої різниці не було. Хіба що у австралійців ставлення до роботи трохи інше. Як правило, немає жорсткого контролю за тим, хто скільки часу проводить за робочим столом, коли приходить і йде. Але при цьому валяти дурня не прийнято, і якщо люди вже прийшли на роботу, то займаються справою. Про співробітника судять за його результатами, а не з якимось формальними показниками. Зазвичай немає ніякої проблеми в тому, щоб кілька разів на місяць попрацювати з дому. Без питань відпускають в довгі відпустки, мене, принаймні, завжди відпускали. Достатньо тільки подивитися, скільки австралійців подорожує по світу!
Все побудовано на балансі роботи і вільного часу. Мало хто женеться за кар’єрою і намагається заробити всі гроші на світі, тут це не особливо потрібно. Люди впевнені в завтрашньому дні і знають, що все у них буде добре. Дорогою автівкою тут нікого не здивуєш. Практично будь-хто може дозволити собі купити BMW за 100 тис. доларів в кредит, так що на матеріальні здобутки тут звертають мало уваги.
Ставлення до новоприбулих
Австралія – країна іммігрантів. Офіційно більше чверті населення народилися за межами Австралії, а якщо врахувати тих, чиї батьки приїхали з іншої країни, то вийде більше половини. Зустрічаються іноді ознаки ксенофобії, але, як правило, по відношенню до переселенців з Азії. Я ніколи нічого подібного не помічав. На акцент взагалі ніхто не звертає уваги, той чи інший акцент є у більшості. Так що Австралія дуже привітна до новоприбулих, по крайній мірі, Сідней точно.
Медицина
В Австралії існує державна медична програма “Medicare”. Кожен працюючий відраховує 1,5% своєї зарплати в рахунок податків на цю програму. Вона покриває частину медичних послуг, але далеко не все. Наприклад, звичайний візит до лікаря з застудою коштує $ 50, і це максимум, який покриває “Medicare”. Якщо є бажання звернутися в дорожчу клініку, де прийом коштує $ 80, то $ 30 доведеться доплатити з власної кишені.
Є стандартний каталог цін на послуги, і якщо конкретний лікар вважає себе фахівцем вищого рівня і хоче брати за послуги більше, то різницю доводиться доплачувати. Багато послуг в “Medicare” не входять зовсім, наприклад, стоматологія, косметичні операції і т.д. Можна на додаток до “Medicare” купити приватну страховку, яка буде згладжувати ці кути.
Госпіталь в Мельбурні
Рівень медицини і лікарів мені складно оцінити об’єктивно, але на вигляд все якісно, всюди нове обладнання, і взагалі деякі лікарні виглядають просто нереально круто.
Один раз мені не пощастило потрапити в місцевий госпіталь. Я сильно отруївся, почалася блювота з кров’ю, довелося викликати “швидку”. Не можу сказати, що все було так вже добре. Після того як мене привезли, медсестра провела огляд, переконалася, що я не вмираю, і поставили крапельницю, так як я був сильно зневоднений. Взяли кров на аналіз, дали кілька таблеток. Після чого залишили в приймальні на 7 годин, тільки іноді підходили подивитися, чи живий я ще. Всі лікарі і ліжка були зайняті, так що довелося сидіти в приймальні.
Після семи годин очікування мені знайшли палату і, нарешті, прийшов лікар. Мене залишили в лікарні на ніч і виписали вранці. Всі витрати покрила “Medicare”, крім виклику самої швидкої (390 доларів).
Дозвілля
Основний вид дозвілля тут – це барбекю (BBQ). Практично в кожному будинку є газовий гриль. На нього кидають все підряд – м’ясо, рибу, овочі. Збираються гості, приносять салати, пиво, власне м’ясо для смаження – і спілкуються.
В кожному парку і на пляжах стоять безкоштовні електричні BBQ-грилі. Іноді потрібно кинути один долар, щоб скористатися грилем.
Взагалі в Сіднеї більшу частину року погода дуже тепла, дуже багато часу люди проводять на вулиці. Багато хто займається серфінгом, особливо в пляжних районах, де я живу. Можна плавати, грати в теніс і гольф (полів і кортів по Сіднею буквально сотні). Поруч є гори, там можна ходити в походи, кататися на гірському велосипеді, займатися скелелазінням. Ми з другом піднімалися на найвищу точку Австралії – 2200 метрів над рівнем моря (трохи вище Говерли).
Літо в Австралії триває з жовтня по квітень (як і у всій південній півкулі). З травня по жовтень тут прохолодно, вночі температура падає до 8-10 градусів. Взимку близько 17 градусів. Коли вода +20 – це для нас, вибагливих, холодно.
Спорт
Коли я вперше вийшов на пляж в Австралії, то не відразу зрозумів, що відбувається. Здавалося, тут проходить змагання з бодібілдингу – навколо суцільні атлети. Я зрозумів, що спорт в Австралії – це релігія.
Всі зали за місцевими мірками доступні. Наприклад, я плачу за місячний абонемент 104 долари. У нього входять класи з єдиноборств, боксу, дзюдо, а також різні тренажери, вільні ваги, помости для важкої атлетики, олімпійські штанги.
Навколосвітка
Як і всі австралійці, я люблю подорожувати. У 2015 році я вирішив, що треба спробувати навколосвітню подорож. Домовився на роботі, що поїду на рік, а потім повернуся. Тут так можна робити. Я почав подорож з Малайзії. Спочатку у мене була ідея дістатися до Європи по суші, але виникли перешкоди формального характеру – наприклад, відсутність пропускного пункту між Бірмою і Індією. Тому я з Бірми полетів до Калькутти. Потім через Іран і Туреччину проїхав всю Європу, полетів до Мексики, об’їхав Південну Америку і повернувся до Австралії влітку 2016. Найкрутіша відпустка в моєму житті.
Кухня
Складно виділити якусь страву, назвавши її австралійською. Місцеві вважають фішкою своєї кухні стейк. Треба сказати, що в Австралії дуже хороша яловичина.
Взагалі Сідней – це рай для тих, хто любить різноманітну їжу. Так як тут безліч емігрантів, то і кухні дуже різноманітні. У моєму районі штук шість тайських ресторанів, є індійські, непальські, марроканскі. І, звичайно, багато європейських, особливо італійських і грецьких.
В ресторан тут ходять не в особливих випадках, а всі і завжди. Це недорого (іноді ціна практично така ж, як якщо купити продукти і приготувати самостійно). Я часто купую органічні продукти, на практиці повірив, що вони дійсно кращої якості – починаючи від м’яса і закінчуючи вівсяними пластівцями. Правда, коштують в рази дорожче.
Ціни
Кілька років тому австралійський долар був шалено дорогим (дорожче американського). Тоді і ціни були божевільні. Зараз, після навколосвітньої подорожі, мені здається, у нас нормальні ціни для розвиненої країни. Продукти коштують як в Європі, може, трохи дорожче. На покупку їжі я витрачаю тисячу доларів на місяць. Бензин коштує долар за літр. Чашечка кави – 4 долари.
Єдине, що непристойно дорого, за межею добра і зла: оренда і купівля житла. Ми компанією знімаємо хороший будинок в приємному районі, в 10 хвилинах ходьби від пляжу. Я плачу свою частину – 1150 доларів на місяць. Всього в місяць ми платимо за нього 4500 доларів. Плюс додаткова оплата за газ, електрику, інтернет. Це забирає чималу частину доходу.
Хороша квартира в Сіднеї коштує, як мінімум, мільйон доларів. Простіша – від 500 тисяч.
Резюме
Перший час, коли повернувся після навколосвітньої подорожі до Австралії, я був зайнятий пошуком житла, купівлею машини, відновленням на роботі. І мені якось відразу здалося, що я нікуди і не виїжджав. Тут життя устаканена, нічого не відбувається, на відміну від України. Стабільність, до якої швидко звикаєш. Єдине – трафік все гірший, все більше людей і машин навколо.
Що далі? Поки питання відкрите. Хочу ще подорожувати і спробувати якусь нову роботу.
Читайте також: “ЇДУ НА ЗАРОБІТКИ”: ДЕ МОЖНА ОТРИМУВАТИ В СЕРЕДНЬОМУ 3000 ЄВРО У МІСЯЦЬ
