– Як це – молодята підуть жити в стару квартиру, якщо є нова? – каже мій майбутній сват своїй дружині, думаючи, що я їх не чую, бо я в цей час вийшла з-за столу і пішла робити каву.
– Тихо, а то ще сваха почує, – відповіла Марина. – Потім якось розберемося.
– А що тут розбиратися – є нова гарна квартира, а вона дітей в стару відправляє. А цей стіл? Та я голодний додому піду, добре, що ти хоч голубці зробила, – зареготав сват.
Мені стало дуже неприємно, це був перший раз, коли ми зустрілися з майбутніми сватами, і відразу такий осад, але може воно і на краще, бо тепер я хоч знаю з якими людьми маю справу.
Я заробітчанка, вже багато років працюю в Італії. Поїхала заради того щоб покращити наше з донькою матеріальне становище. Я свою дочку сама ростила, не склалося у нас з чоловіком. Але я мала добру роботу, непогано заробляла, тож нам на двох вистачало.
Квартира у нас була двокімнатна, так що в принципі на середньому рівні ми були забезпечені, але я розуміла, що дочка підростає і треба про її майбутнє теж подумати.
Перш за все я подбала про її освіту, дочка вчилася в університеті на платному, тому я і поїхала за кордон.
Потім я стала збирати гроші і купила двокімнатну квартиру в новобудові. Зробила там гарний ремонт, обставила її новими модними меблями.
Дочка відразу захотіла переїхати в неї, і я не мала нічого проти. З Олегом вони спочатку просто зустрічалися, а потім він переїхав до неї, але мені вони про це не сказали.
Та коли я сказала, що приїжджаю додому у відпустку, довелося зізнатися дочці, що в квартирі вона живе не сама.
– Донечко, я все розумію, але я не маю наміру жити в своїй квартирі з чужою мені людиною, поки він з тобою не одружився, він нам ніхто. Тому я хочу, щоб Олега не було в моїй квартирі, принаймні, поки я буду у відпустці, – попередила я дочку.
Юлі моя пропозиція аж ніяк не сподобалася. Вона не сподівалася, що я поставлю таку умову, але була змушена погодитися зі мною, і Олег повернувся до своїх батьків.
Коли його батьки дізналися, що я приїжджаю додому, вони напросилися в гості, у нас це називається – прийшли в старости, щоб обговорити деталі майбутнього одруження наших дітей.
Весілля ми вирішили не робити, зачекаємо кращих часів. Молодята просто розпишуться в РАЦСі, а коли буде весілля, тоді вже і візьмуть шлюб в церкві. В цьому питанні ми дійшли згоди.
А все інше сватам не сподобалося – ні те, як я стіл накрила, ні те, що я сказала, що після одруження я дочці віддаю стару квартиру – нехай роблять там ремонт і живуть.
– Свахо, вперше таке чую, як правило, заробітчанки віддають свої нові квартири дітям, – не витримав сват.
– Може і так, але я вирішила інакше, – кажу.
– Мамо, ти мене осоромила і перед Олегом, і перед його батьками. Не треба нам від тебе нічого, тримай собі дві квартири, якщо вони для тебе важливіші, ніж рідна донька, – Юля на мене дуже образилася.
Я вважаю, що все правильно роблю, адже дочку житлом я забезпечила, не кожному щастить відразу окремо жити.
– А що це за стіл ти накрила? Батьки Олега від нас голодними пішли. Та поки тебе не було, мама Олега мене постійно чимось смачненьким годувала. А ти поставила канапки і каву! – Юля не могла стримати свого обурення.
Так, визнаю, стіл я накрила не в кращих українських традиціях, коли салати і голубці в два шари на столі стоять. Я за той час, поки жила в Італії, навчилася по іншому ставитися до застіль, у них усе скромно завжди.
Тому я за їхнім прикладом зробила канапки з червоної риби, поставила тарілку з нарізкою сирів і тарілку з прошутто, та цього виявилося замало. Сват чекав на Олів’є, голубці і холодець, і коли не побачив цього всього у мене на столі, то сильно замутився.
В підсумку вийшло, що і у сватів про мене склалося не найкраще враження, і в мене про них. Вони наполягають на тому, що я маю віддати молодятам нову квартиру, навіть натякають на те, що в іншому разі весілля може і не відбутися.
Дочка стала на їхню сторону, вважає мене поганою мамою, яка не хоче віддавати їй нову квартиру.
А я вже зовсім розгубилася, що я роблю не так? Невже і справді, щоб довести що я гарна мама, я маю віддати молодятам нову квартиру? Що порадите?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.