– На мій день народження ввечері мама раптом дзвонить мені і заявляє – Ганю, вибач, ми не приїдемо. Святкуйте без нас сьогодні! – розповідає 40-річна знайома. – Я говорю – мамо, що ж сталося? Адже ми вже все запланували. Чоловік за машиною пішов, за вами хоче вже їхати, онуки чекають дуже, скучили. Вона каже, нехай він приїжджає, звичайно, я салатів наготувала, вам передам, та подарунок теж забере. Але тільки нехай не дивується дуже – у нас Сергій.
Сергій – молодший брат Гані, не спілкувався ні з ким із сім’ї останні років 6, обірвав всі контакти, і де він і що з ним, рідним не було відомо, таке враження, наче чужі люди вони йому були, або ще гірше. Так якщо чесно, ніхто цього особливо і не з’ясовував, оскільки повів себе Сергій з батьками не найкращим чином, і ім’я його в будинку взагалі не вимовлялося, про нього останні роки старалися й не згадувати, а особливо сестра.
– Уявляєш? Я мало не впала. Кажу – як Сергій? Він до вас прийшов, чи що? Ось так просто, після всього, що було? Один? А де його та? Так, мама каже, повернувся один, мало не плаче, вибачте, мовляв, нерозумний був, винен перед вами, дайте хоч пару тижнів у вас пожити, скоро трохи грошей зароблю, зніму візьму в оренду, з’їду від вас тоді. Ні сім’ї, ні роботи, ні грошей, ні житла, з собою тільки рюкзачок з шкарпетками і паспорт. Звалився на голову.
Десь приблизно 7 років тому Сергій одружився на дуже молодій, дуже красивій, але при цьому вельми примхливій і вибагливій дівчині, щиро у ню закохався. Молоді взяли в оренду квартиру, в якій жили пару місяців після весілля, а потім, як сором’язливо пояснив Сергій батькам, «перестали справлятися по грошах».
– Так це й не дивно, я нічому не дивуюся зовсім! – розповідає сама Ганя. – Там у дівчини тієї такі запити були, що не всякому олігархові під силу. З роботи звільнилася відразу ж, як тільки заміж вийшла за Сергія, а гроші витрачала – тільки так! Манікюр, салони, обновки різні, але й не дешеві, а все найдорожче, найкраще, престижне. На весілля їм надарували досить пристойну суму, думали, на пів квартири вистачить, але яке там! Все розлетілося вмить! Через два місяці прийшли з валізами до наших батьків в тоді ще трикімнатну квартиру. Не пустити? Ну а як не пустити, у Сергія в тій квартирі була своя доля, та й батьки не могли не прийняти сім’ю сина, адже рідніших людей за них у нього не було.
Молоді оселилися з батьками Сергія відразу, і ці кілька місяців спільного проживання для всіх стали пеклом.
Як і слід було очікувати, свекруха і невістка категорично не зійшлися характерами. Це при тому, що, за твердженням Гані, мама у неї – людина золота, добра і все розуміє. Проте, молода невістка зуміла набриднути свекром так, що вони не знали вже, що робити їм у власному домі.
– Дружина мого брата зовсім не прибирала ні за собою, ні за чоловіком, такого бруду в квартирі, як тоді, я ще не бачила! – зітхала Ганя. – Вона тільки у нас в будинку дізналася, що унітаз взагалі миють руками, уявляєш? До цього їй таке і в голову не приходило! Не знаю, чому, і хто це робив раніше у неї в будинку, може, мати. Сім’я у неї, до речі, там цілком нормальна!
Перший час свекруха мовчки прибирала за невісткою мокрі рушники, немиті тарілки і предмети білизни в місцях загального користування, потім стала вказувати на недоліки і просити навести порядок самій. Марно. Одного разу все таки посперечалися вони, і дуже сильно. У свекрухи піднявся тиск, викликали фахівців додому, і свекор, коли повернувся з роботи, вказав синові на двері.
Йти молодим на той момент було абсолютно нікуди, але батько ні на що не подивився, буквально ультиматумом сказав, щоб йшли назавжди і вигнав обох в ніч.
– Серіал наче якийсь, навіть й не віриться, що то в сім’ї моїй відбувалося? – зітхає Ганя. – Щоб в нашій родині і таке – ніколи б не подумала. Але, як показали подальші події, це ще був тільки початок всіх наших неприємностей.
Сергій подав на батьків до суду на поділ квартири. В результаті більшу хорошу трикімнатну квартиру в хорошому районі міста продали, батьки взяли собі однокімнатну квартиру, правда, теж непогану. Хоча в порівнянні з минулою трикімнатною це було зовсім не те. Син гроші за свою частку забрав і пішов, відтоді про нього ми нічого не чули, та й чути не хотіли, батьки правда мовчали, про нього говорили геть мало, але хвилювалися, адже це їх дитина.
– Вся ця історія, чесно кажучи, батьків сильно підкосила! – розповідає з сумом в очах Ганя. – Ну ще б пак, була зразкова сім’я, улюблений син, гордість, відмінник, і тут – суди з батьками, розділ квартири, такого нікому не побажаєш, якщо чесно. Всі так чи інакше були в курсі, батьки ж квартиру змінили. Батько через пару тижнів після переїзду занедужав. Загалом, сьорбнули добре і батьки і я.
І ось тепер блудний син заявився до батьків, повернувся додому всього лише в одних штанах і без копійки в кишені.
– Батько з ним не розмовляє! – розповідає Ганя. – На наступний ранок після того, як син з’явився на порозі у них зібрався і поїхав на дачу. Повернуся через тиждень, каже, щоб цього невдячного тут не було! Ми батька до себе звали, але він зараз такий сердитий. Краще не чіпати його. Мати плаче – куди ж, мовляв, Сергій піде, у нього зараз зовсім нічого не має за душею, ще й занедужав на днях. Але батько і чути нічого не хоче. Нехай, каже, йде, я його знати не хочу, сина у мене немає.
Отака важка ситуація зараз у сім’ї, і як правильно вчинити мати Сергія не знає. Через нього вони пережили багато.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
