Цієї ночі Марія знову не спала, не до сну якось. Як тільки зійшло сонце, вийшла на подвір’я, глянула на свої грядки. Ще рано щось робити, ще холодно. Раптом вона побачила, що з-під землі пробилися проліски. Побачила, і відразу гірко заплакала.
Ці квіти нагадали їй про єдиного сина, який одного разу подарував їй на день народження проліски, які викопав в лісі і приніс додому. А вони прижилися, цвіли під хатою, про весну сповіщали, тішили Марію.
Сина не стало в 14-му році. Виною всьому став ворог, який вирішив вторгтися в Україну. Михайло пішов добровольцем, лише сказав: «Мамо, не можу спокійно спати, коли чобіт ворога топче нашу землю».
А потім прийшла сумна звістка з Іловайська – син став героєм і тепер з неба молиться за Україну. Довго тоді плакала Марія разом з невісткою і неповнолітнім сином, який втратив батька. Михайлу було всього 40, йому ще жити і жити, але доля розпорядилася по-іншому.
Онукові, Назару, тоді виповнилося 16. Його треба було на ноги ставити. Оговтавшись від горя, Марія поїхала на заробітки в Італію. Працювала, заробляла, а зароблене присилала невістці, вони разом і хату збудували, і Назару на освіту в медичному університеті вистачило.
Весна 22 року виявилася страшною для України. Як тільки Марія почула про те, що відбувається, вирішила повертатися додому. Як не переконувала її невістка залишатися в Італії, бо там безпечніше, та Марія не послухалася – приїхала. Хотіла у такий недобрий час бути вдома, з рідними.
Щодня по телевізору звучать страшні новини про втрати людей, про руйнування міст. І знову Марія згадала про сина і його побратимів, невже все це було марно. Той самий ворог знову розхристує багатостраждальну Україну…
А зранку прийшов онук, попросив бабусю зробити йому чаю і присісти. Марія відразу зрозуміла, в чому справа, він же як її Михайло, навіть з тими самими словами прийшов: «Бабусю, не можу спокійно спати, коли чобіт ворога топче нашу землю…».
Благословила Марія і онука на святу боротьбу. З вірою у перемогу відпустила онука туди, де такі ж хлопці боронять нашу рідну землю. Вона вірить – онук обов’язково повернеться живим!
Фото ілюстративне.