You are here: Home / Діаспора / Як розмовляють солов’їною за 10 тисяч кілометрів від України (ВІДЕО)
У Бразилії, що за більш, ніж 10 тисяч кілометрів від України, зняли неймовірне відео, як місцеві розмовляють українською.
У цій південно-американській країні – велика діаспора українців, яка почала формуватись 120 років тому.
Найбільше українців мешкають у Південній Бразилії. В місті Прудентополіс проживають 50 тисяч жителів, 75 % населення цього міста мають українське походження. В телефонному довіднику зустрічаються багато українських прізвищ.
А в штаті Паранá ввели до Календаря офіційних дат День Козацького Братства, який відзначатиметься щороку напередодні Пасхальних свят.
Читайте також: У США ЗАГАДКОВО ЗАГИНУЛА 24-РІЧНА УКРАЇНКА
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться