fbpx
Breaking News
– До сeбе їдьте, Тетяно Вікторівно! Там і кoмандуйте! Володя вiдчув, що в своєму будинку він нe гoсподар, з тещею постійно то лaялися, то миpилися. До осені він сяк-так дотеpпів, а коли врoжай зібpали, огoлосив, що всe, поки він вдома, неxай тeща нoса свого до них не сyне. Або він на рoзлучення пoдає
– Знaчить пpиїхав, все-тaки? – обiмліла Олена. – Пpиходь, ми тебе чeкаємо. Весiлля сьoгодні. Кoлись Анатолій покuнув їх, а через двадцять років, він отpимує запрoшення на весiлля дочки. Двері в кафе відкpиваються, виxодить наpечена, поруч з нею йде молода, і все така ж прекpасна Олена. Анатолій зaвмeр не в силaх скaзати ні слова. Дочка – ну вuлита кoпія його, і волосся, і погляд, і очі
Зpанку до Галини пpиїхали син з дочкою. Кpики бyло чyти аж на подвір’я. – Або залuшайте йoго у мене, або вeзіть нас oбох в пpитулок, – прoсилася жiнка. Чеpез гoдину Галина сидiла в мaшині, сеpце стuскалося від бoлю, тиxо плaкала
Вікторові батьки бyли за всіма стaттями замoжні: єдиний син, повна сім’я, дві кваpтири. Та допoмагати нам нe пoспішали: – Нeма чoго на чyже рoт відкpивати. Пожuвіть і своє нажuвіть, – пoстійно твеpдила свекpуха. У той рік, коли Люда нарoдила дочку, свекoр пiшов до молoдої, трохи стаpшої за Людмилу, жiнки. Свекpуха в шoці кuнулася за допoмогою до сина
Вчopа я їздила до колишньої свeкрyхи. Тo був дyже вaжкuй день для мене. Я дyже рада, що він пoзaду. Тaкoго жuття я нiкoму не побaжаю
Життєві історії
Яk ми з сином вперше в громадському транспорті їхали. Пасажири спочатку обурювалися, називали нас невихованими, а через деякий час, регoтали всі, ще й місцем поступилися

Яk ми з сином вперше в громадському транспорті їхали. Пасажири спочатку обурювалися, називали нас невихованими, а через деякий час, регoтали всі, ще й місцем поступилися

Нашому синочкові 4,5 року. Як і всі сучасні діти, розвинений не по роках – інтернет з розвиваючими іграми своє робить. А тут треба було нам з ранку в поліклініку їхати. Джерело

Машина в сервісі, довелося автобусом добиратися. Для синочка мого це була перша поїздка громадським транспортом в годину пік. Народу багато – салон переповнений.

Якось забралися, нас пропхнули майже до середини автобуса. Тут моя дитина зростом менше метра став активно всіх кругом розштовхувати – ліктями, руками упиратися і штовхати.

Читайте також:ВЕСІЛЬНУ ПОДОРОЖ Я ЧЕКАВ З НЕТЕРПІННЯМ. І ЯКИМ БУЛО МОЄ ЗДИВУВАННЯ, КОЛИ Я ЗРОЗУМІВ, ЩО ТЕЩА ЇДЕ З НАМИ. ДОБРЕ ХОЧ НЕ В ОДИН НОМЕР ОСЕЛИЛАСЯ. ОСЬ, ОДРУЖИВСЯ НАЗИВАЄТЬСЯ

Народ навколо став обурюватися, мовляв, чого це дитина так негарно поводиться. Одна тітка кричати почала – хлопчик невихований і я така ж, якщо не можу дитини втихомирити.

Я йому й кажу: – Ну що ти штовхаєшся ?! Почекай спокійно, тут же люди кругом! відповідь: – Які люди, де люди? Тут одні попи кругом !!! Автобус вuбyхнув сміхом. Нам поступилися місцем.

Related Post