Тата нашого не стало давно, ми з сестрою залишилися жити в двокімнатній квартирі батьків. Мама жила в одній кімнаті, а ми з старшою сестрою – в іншій.
Згодом Зоя вийшла заміж і поїхала жити до свого чоловіка, який теж жив у батьків.
Нам з мамою стало жити краще, в кожного своя кімната і спокій в домі.
А через якийсь час в Зоя розлучилася з чоловіком і повернулася до нас з донькою, ще й тоді другу дитину вона чекала. Мені довелося переїхати в кімнату до мами. Колишній чоловік платив Зої невеликі кошти, тому продукти вона не купувала, за комунальні не платила, ще й у нас постійно просила гроші.
В квартирі постійно було брудно, Зоя після дітей ніколи не прибирала, говорила, що в неї немає часу на це, тому цим займалися ми з мамою, але я ніколи не помічала, щоб сестра цінувала нашу працю. Вона вважала, що їй в житті не пощастило і ми, як її родина, маємо допомагати її та її дітям.
А потім знову став приходити колишній чоловік, він міг залишитися. Зоя стала говорити, що вони будуть жити разом, адже в тому, що вони розлучилися, винні його батьки, тому вони до них більше не поїдуть, а будуть жити в нашій квартирі усі разом.
Якраз тоді не стало нашої бабусі, свою квартиру вона залишила мені, адже я єдина їй допомагала в останні роки. І мама мене стала просити, щоб я впустила в ту квартиру свою сестру з сім’єю, а ми залишимося жити в нашій квартирі.
Та я знаю, що якщо я впущу туди Зою, вони все одно не будуть відкладати гроші на своє житло. І як я потім попрошу їх з’їхати – вона образиться все одно. Та й маму я до себе забрати туди не можу, адже не хочу знову жити вдвох в одній кімнаті, я заміж хочу вийти, мати сім’ю.
Я відмовилася. Мама з сестрою ображаються, родичі всі говорять, що я чиню неправильно, адже в сестри малі діти. Та мені байдуже, я просто поїду в свою квартиру і буду жити щасливо. А мама, якщо шкодує сестру лише, то нехай живе з ними сама. Вони її допомоги ніколи не цінуватимуть, такі вони люди.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
