fbpx
Життєві історії
Як мені не подобався зять, але я мовчала, бо він в усьому годив мені. Зробила їм багате весілля. А через пів року він сказав, що Ніна йому набридла і він йде до іншої жінки. Але речі збирати не став, як ніби розраховував на повернення. І тоді я зробила велику помилку, а зараз дуже шкодую, що влізла у сім’ю своєї доньки

Коли моя дочка Ніна познайомила мене зі своїм хлопцем, її майбутнім чоловіком Юрієм, я була не в захваті від нього. На перший погляд хлопець здався непоганою людиною. Він поводився скромно, чемно і навіть подарував нам з батьком дорогий набір посуду. Але мене важко обвести навколо пальця, тим більше такими дешевими вчинками, я людей бачу наскрізь, вже занадто він хороший, в усьому намагався догодити нам з чоловіком. Минуло пару місяців і Ніна повідомила, що виходить за Юрія заміж. Я прекрасно бачила, як моїй дитині добре з цим Юрком, тому і закрила очі на свої забобони. Ми відгуляли розкішне весілля і допомогли дітям купити власну квартиру.

Вже через пів року новоспечений чоловік показав себе справжнього, таким, яким він є насправді. Юрко заявив, що йде до іншої жінки, яку покохав по справжньому, бо Ніна йому набридла, начебто, занадто вона правильна, постійно влазить в його особистий простір. Але речі збирати не став, як ніби розраховував ще на своє на повернення.

Як зараз пам’ятаю ті дні, коли я цілодобово сиділа біля своєї доньки і намагалася хоч якось її заспокоїти і підтримати. Вона закинула всі свої справи і цілими днями лежала і плакала, вона дуже сумувала, що таке спіткало її сім’ю. Минув тиждень і донька почала трішки радіти життю, вона стала веселішою, цікавилася справами моїми. Я завела розмову про можливе розлучення, але Ніна була категорично проти такого рішення. Мені в голову не приходило, чому вона не хоче розлучатися з чоловіком. Але незабаром до мене дійшло – я скоро стану бабусею, адже моя донечка чекає дитину. Я порадила їй все розповісти Юркові. Вона зателефонувала чоловікові, почувши таку новину, він дуже зрадів і ввечері стояв на порозі квартири і просив вибачення.

Я вважаю, що дитина повинна рости в повноцінній сім’ї, тому наполягла на їх примиренні. Вони теж були не проти. Все вляглося і забулося, життя пішло своєю чергою. Уже влітку в подружжя з’явилась чудова донечка, а в мене маленька гарненька онучка. Молода сім’я почала щосили займатися її вихованням. Коли я приходила до дочки в гості, то просто не впізнавала зятя. Він став таким турботливим батьком, що кожна жінка позаздрить його дружині, якщо чесно. Постійно грався з нею, читав їй казки, співав колискові. Вони часто гуляли на вулиці, поки дочка займалася різними хатніми справами. Я трохи заспокоїлася, але все-таки була на чеку. І виявилося, що не дарма.

Награвшись пару років з донькою, зять знову взявся за старе і вирішив піти з дому, залишивши свою сім’ю. На цей раз йому набрид сімейний побут. Йому постійно треба було кудись бігти, щось робити, але тільки не сидіти вдома. А в нормальній сім’ї по-іншому не можна. Цього разу він навіть забрав половину своїх речей. Раніше такого не було, тому дочка серйозно захвилювалася і зателефонувала мені

Ніна до останнього сподівалася і вірила, що Юрко скоро повернеться до неї. Але коли пройшов тиждень і він приїхав по решту речей, вона зрозуміла, що це вже серйозно, чоловік не на жарт вирішив покинути її. Тоді за справу взялася я, використовуючи свої зв’язки, я знайшла зятя і влаштувала йому серйозну розмову. Я поставила йому умови: або він повертається в сім’ю, або буде платити такі аліменти на дитину, що й не снилося йому зовсім. Тому він вирішив повернутися в сім’ю. Дочка звичайно пробачила і прийняла його назад.

І ось днями, коли ми відзначали п’ятиріччя онуки, дочка сіла біля мене і сказала, що Юрко знову збирається їх покинути. Я вже не знала як себе вести, невже мій зять знову хоче піти від дружини і дитини, залишивши найрідніших людей. Чого йому ще не вистачає? І будинок, і машина, і хороша робота, і дитина, і красуня-дружина, я їм в усьому допомагаю теж, ну все є, що потрібно.

Весь вечір я сиділа і скоса позирала на нього. Два рази він йшов з сім’ї і два рази дочка його пробачала і брала додому. Будь-яка інша жінка забула б вже давно такого чоловіка і справлялася б сама, адже хіба потрібно таке щастя в домі. А тут за ним бігають, як за королем, прощають все. Чи варто доньці так хвилюватися через це? Можливо, нехай зять іде куди хоче, а вона знайде нормального чоловіка, який стане хорошим чоловіком і батьком для її дитини? Вона ще молода і може влаштувати своє особисте життя. Тільки онуку шкода, адже вона дуже любить тата, без нього вона сумуватиме дуже.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook