Коли я познайомилася з Артемом, то думала, що він є моєю долею і мала щирі почуття до нього.
У нас з ним однакові смаки та інтереси, ми любимо одну й ту ж музику, однаково ставимося до багатьох речей в житті і маємо одну думку з багатьох питань. Загалом ми з Артемом дуже подібні люди, як виявилося згодом.
Я знала, що Артем розлучений. У мене теж, на жаль, був невдалий шлюб свого часу.
Артем відразу зробив мені пропозицію і покликав мене заміж, і я, практично, вже погодилася, раділа, що буде у мене хороша сім’я, поки не побачила його паспорт.
Виявилося – у нього вже було 2 офіційні шлюби. Це мене якось трохи здивувало – все-таки 2 шлюби – це не один, я трохи не розуміла цього. Як можна помилятися стільки разів в житті, що було причиною розлучені дійсно? І, так, в кожному шлюбі – у нього по дитині. Знову не зрозуміло: навіщо мати дітей, якщо не любиш їх і так ставишся до сім’ї?
Андрій толком мені все пояснив. Тому я не розумію його.
Перший шлюб був по молодості, він нерозумний тоді був. Дружина виявилася нехорошою людиною. Він навчався на той час, підробляв трохи, грошей завжди не вистачало, зрозуміло. А дружина лише зі своїми подружками по кафешках ходила. А вдома був постійний бруд і завжди порожній холодильник, а вона зовсім не готувала вдома. Прожили вони разом 3 роки і розійшлися.
Другий шлюб Артема тривав чомусь ще менше одного року. Там, друга дружина знайшла собі іншого. Вона сама залишила його, коли вже чекала дитину. Артем довго хвилювався, і вирішив, що більше одружуватися ніколи не буде.
А потім, коли минули роки, зустрів мене і закохався.
Ми з ним – однолітки, нам вже обом за 40. Артем мені говорить, що все життя шукав і чекав тільки мене, що я – його ідеал, його доля, і він хоче зустрічати старість саме зі мною. І мені він теж подобається щиро, я теж готова прожити з ним решту життя. Але, дочка, а у мене вже доросла дочка, і подруги переконують, що мені не варто спішити виходити заміж, адже, до того всього, у Артема ще маленькі діти зараз, яких він повинен утримувати і виховувати.
Рідні переконують мене, що з ним я отримаю більше проблем, ніж радості від життя. А я зовсім заплуталася, і не знаю, що робити?
А ще додає мені сумніву те, що у мене є своя власна квартира, а Артем живе на орендованій квартирі і спішить швидше переїжджати до мене і жити разом. А я – і хочу, і сумніваюся. Не знаю, що робити зараз
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна