Я розумію, якби моя сестра жила бідно, але ж вона забезпечена людина і могла б допомогти мамі чоловіка. Я знаю Ніну Сергіївну, як добру людину, тому мені дуже сумно через вчинок сестри.
Справа в тому, що у свекрухи моєї сестри Валентини, маленька пенсія. Влітку їй ще не дуже добре було, трохи лежала в стаціонарі. На все пішли усі її заощадження, які вона відкладала.
А коли прийшла осінь, стали Ніні Сергіївні приходити платіжки. Але й жінці і продукти потрібно було купити і до фахівців сходити, а в січні взагалі всі тарифи виросли. У вже немолодої жінки стали накопичуватися борги.
У мене мама теж пенсіонерка, я по ній знаю, як вона ставиться до цих квитанцій. Збирає їх старанно, рахує до копійочки, а в кінці місяця постійно мене просить і дає гроші, щоб я вчасно заплатила. Старі люди дуже відповідально ставляться до платіжок.
І тоді, коли борг вже був біля семи тисяч гривень, Ніна Сергіївна зрозуміла, що виплати його сама вже не зможе, і тоді вона вперше звернулася до дітей.
У неї вже дорослі син та донька. Донька живе на орендованій квартирі, чекає дитину, живе скромно. А син – чоловік моєї сестри, заробляє непогано, мають велику квартиру і з дружиною кожен своє авто.
І моя сестра Валентина сказала чоловікові, коли той став просити дозволу сплатити мамин борг з наступної свої зарплати:
– Ти собі, як знаєш, але цей борг поділи з сестрою на дві рівні частини! Якщо вона згодна дати 3 тисячі, то й ми дамо 3. Якщо дасть 1 тисячу, то й і ми тисячу. А якщо нічого не може дати, то й я ні копієчки не дам.
Мені соромно за свою сестру, для неї ж ті 7 тисяч не такі великі гроші. Могли б допомогти старенькій. А чоловік Валентини тепер не знає, що робити, бо в сестри його грошей немає, він це точно знає. А сам так хоче мамі своїй допомогти.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
