Чотири роки тому моя єдина донька вийшла заміж. Я заробітчанка, вже 14 років працюю в Італії, тому для дитини своєї я грошей не шкодувала, я ж заради неї на заробітки і поїхала.
Світланку свою я залишила з мамою, дитині тоді було всього 12 років. Десь в глибині душі я розуміла, що роблю недобре, коли у такому віці дитину лишаю, але я сама себе заспокоювала, що доньку я лишаю не з чужими людьми, а з рідною бабусею. І роблю я це для її ж блага!
Мама з завданням справилася на відмінно – і внучку виростила, і за ті гроші, що я висилала, вона будинок збудувала.
Світлана моя в медичному університеті вчилася, я оплатила її навчання, бо дуже хотіла, щоб вона стала лікарем.
І там, в університеті, вона і познайомилася з своїм майбутнім чоловіком. Вони зустрічалися певний час, а потім вирішили одружуватися.
Дочка захотіла весілля, щоб з гарною білою сукнею, у найкращому ресторані, з великою кількістю гостей.
Звичайно, для цього треба було багато грошей, але мене б люди засміяли, якби я єдиній своїй дитині не зробила весілля таке, як треба.
Щоб про все домовитися з майбутніми сватами, я навіть спеціально додому приїхала.
Ми зустрілися, свати мені сподобалися – інтелігентні такі, спокійні. Ми з ними все обговорили, порахували всі витрати, і я побачила, як сваха моя засмутилася.
Справа в тому, що свати мої хороші люди, але особливих статків у них немає. І та сума, яка у нас вийшла, виявилася непідйомною для них.
Я знала, як донька моя хоче весілля, тому, щоб уникнути незручної ситуації, яка виникла, я запропонувала сватам, що поки-що все оплачу сама, а вони з часом повернуть мені борг.
Сказала я так, щоб вони не почували себе ніяково, але насправді я не збиралася нічого у них брати, але про це я їм не сказала, і ми домовилися на тому, що зараз ми робимо весілля, я все оплачую, а вони з часом гроші поступово повернуть.
Зробила я весілля, все вийшло дуже добре, я задоволена поїхала назад в Італію, а діти стали жити у сватів.
Там народилася і наша внучка. Сваха дуже добре прийняла мою дитину в своєму домі, також вона дуже допомогла з немовлям.
Через три роки після весілля я купила квартиру, і молодята перейшли жити туди. Нещодавно і друга дитина у них народилася.
Сваха від них не відходить, як бабуся вона себе проявила дуже добре. Моя донька щаслива, що у неї така хороша свекруха.
А я щаслива, бо моїй дитині добре. От що значить, потрапити в хорошу родину!
А гроші, я вважаю, то не головне. Сваха вже кілька разів намагалася повернути мені борг, але я завжди кажу, щоб вона, якщо хоче, внукам щось за ці кошти купила.
Скажу вам чесно, ніякі гроші не замінять злагоди і спокою в родині.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.