fbpx
Життєві історії
Я знала, що тітка Віра не була розписана з моїм батьком, хоч і прожили вони 16 років. Тому я вирішила оформляти татову квартиру на себе. Половина квартири належала моїй бабусі, і вона мені її давно подарувала. Тепер і друга частина квартири – частина квартири мого батька, стала моєю

Так склалося, що у мого батька була друга дружина. Недавно його не стало і я майже відразу ж попросила цю жінку, з якою мій батько прожив багато років, піти з нашої квартири. Багато наших знайомих, які знали мого батька і його дружину, вважають, що я вчинила неправильно, але зробила так, як вважала за потрібне.

Справа в тому, що з Вірою Ігорівною у нас ніколи не було добрих стосунків. Весь цей час, поки вона жила з моїм батьком, вона не вважала за потрібне з нами спілкуватися.

Моєї мами не стало, коли мені було всього дев’ять років. Батько дуже сумував. Я в цей час жила то в однієї, то в іншої бабусі. Я розумію, що всі хотіли як краще, але все-таки мені дуже хотілося жити на одному місці, мати власний дім.

Тато почав влаштовувати особисте життя, кілька разів навіть знайомив мене зі своїми жінками, але тільки жодна з них чомусь надовго не затримувалася. Батько дуже хотів, щоб я знайшла спільну мову з цими жінками. Але я вважала, що це зрада і ні з ким не намагалася подружитися.

І ось коли мені було 14 років, батько став жити з жінкою на ім’я Віра. Вона мені спочатку навіть подобалася. Просто вона спочатку до мене ставилася добре. Але потім я зрозуміла, що вона так поводилася, щоб увійти в довіру і закріпити свої позиції. А потім вона стала поводитися зовсім по-іншому: всюди почала наводити свої порядки.

Вона завжди робила так, щоб батько бачив, що погана саме я, а ось вона – сама доброта і щедрість. Через неї мої стосунки з батьком дуже зіпсувалися. Батько вірив своїй дружині і зовсім не вірив мені. Віра постійно докоряла батька тим, що її дочка живе з її мамою, а я живу з ними.

І ось батько одного разу зібрав мої речі і відвіз мене до бабусі – своєї мами в село. Це дуже змінило моє життя: мені довелося і школу міняти, і подружок собі нових шукати. Спочатку батько приїжджав до мене хоч іноді. А потім взагалі перестав навіть приїжджати.

Трохи наші відносини покращилися, коли мені виповнилося 20 років. Я пішла навчатися, батько навіть кликав мене жити до себе, але я відмовилася і оселилася в гуртожитку. З Вірою я не бачилася багато років. Я знала, що вона живе з батьком, але вони так і не розписані.

Потім я вийшла заміж, народила дитину. Батько часто став до нас приходити, спілкувався зі мною і онуком. А потім він занедужав. За батьком треба було доглядати, а Віра заявила, що їй терміново треба допомагати дочці з маленькою дитиною і поїхала. За батьком доглядала я.

Але через місяць батька не стало. Віра відразу сказала, що це я погано за ним доглядала. Ось якби вона доглядала за батьком, то він би точно вже на поправку йшов!

Щоб гідно провести батька в останню путь, повністю все по організації зробили я і мій чоловік. Віра не дала ні копійки. Поминки на сорок днів теж влаштовувала я. Мені дуже допомагала моя свекруха.

Потім я сходила до нотаріуса і оформила квартиру. Половина квартири належала моїй бабусі, і вона мені її подарувала, ще коли була жива. Тепер і друга частина квартири – частина квартири мого батька, стала моєю.

Природно, що дозволяти жити в квартирі Вірі я не збиралася. Вона навіть спочатку не вірила мені, коли я попросила її звільнити мені квартиру. Вона запевнила мене, що буде зі мною судитися і виграє суд. Але я прекрасно знаю, що у неї нічого не вийде.

Мене дуже здивували мої далекі родичі. Вони заявили, що я поступила негарно і дуже несправедливо. Але я вважаю, що вчинила абсолютно правильно і те, що думають з цього приводу мої родичі, мене абсолютно не хвилює.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page