Все життя я мріяла про родину – хорошого чоловіка і сім’ю, яка б мене прийняла. Але збулася тільки одна частина. Чоловік хороший, завжди допоможе, не відмовить. А ось його батьки, це просто щось з чимось. Почалося все з того, що свекруха почала ревнувати свого сина до мене. Звикла, що він завжди поруч. І завжди її привезе, відвезе, грошей дасть. Думала, одружимося, і вона відстане від нас. Але так не сталося, швидше навпаки.
Дзвінки по тисячу разів на день: «Ось ви не приїжджаєте, твоя дружина нас не любить і не поважає». Хоча їздимо до них щотижня. І на тижні буває, просто бачимося 2-3 рази. Але звичайно як без улюбленої зовиці, що живе в квартирі, яку батьки їй виділили і платять за неї комуналку. Але вона абсолютно цього не цінить і постійно їх критикує, мовляв, їй нічого не дають. І навіть при цьому всьому для них вона найкраща дочка в світі.
З нами ситуація кардинально протилежна – щоб б ми не зробили, ми завжди погані. Особливо чоловік. Купили недавно машину, більшу частину суми подарували мої батьки.
Ми вирішили відсвяткувати цю подію, і так би мовити, урочисто повідомити свекрам про нашу покупку. Я накрила стіл і спеціально для свекрухи приготувала її улюблену страву – шубу. Але уникнути непорозумінь це не допомогло, бо у свекрів відразу зіпсувався настрій, як вони почули, що ми купили машину. Замість того, щоб за нас порадіти і з нами відсвяткувати, батьки чоловіка звинуватили нас в тому, що ми зовсім не вміємо розпоряджатися грошима.
Свекруха образилася і сказала, краще б ми квартиру купили. Мене просто розривало від образи. Тобто мої батьки, на їхню думку, багаті люди, які дають гроші і навіть не питають на що. Машину ми купили, так як для нас це необхідність.
І постійно при кожному дзвінку згадують це. Ні, щоб сказати, що вони молодці. Ми у них ні копійки ніколи не просили. І кожного разу цей цирк відбувається, свекруха ображається, і йде. Мій чоловік бігає і говорить: «Мамо, заспокойся». Та каже: «Ви мене не любите» і починає плакати.
Як я втомилася від цього. Вони руйнують наш шлюб. Чоловік нічого не бачить і говорить, що вони хороші і найкращі. При цьому нам ні в чому, не допомагаючи. Як можна не допомагати своїм дітям, я не розумію. Мої батьки при будь-яких труднощах завжди готові нам допомогти, як матеріально, так і морально.
Вони допомогли нам купити машину, так як авто нам необхідне для роботи. А коли прийде час, обіцяли і з квартирою допомогти. І при цьому всьому мої батьки абсолютно не втручаються в наше життя.
З чоловіком я розлучатися не хочу, адже люблю його. Та й нерозумно через його сім’ю розлучатися. На кожні свята у нас суперечки – з чиїми батьками святкувати, от навіть на цей Новий Рік він сказав, що хоче святкувати зі своїми батьками, а я хочу зі своїми, в результаті вирішили кожен відзначає зі своєю ріднею. Та знаю, це маячня. Але терпіти цей цирк я не хочу, і псувати собі настрій теж. Просто я не знаю, що мені робити?
Фото ілюстративне – bashinform.
