Моє одруження вийшло якось випадково, я одружився в 21 рік. Марина чекала дитину, то ж шлюб був моїм обов’язком. Дівчинка розумна, красива. Мені підійде, думав я і одружився. Незабаром, у нас народилася дочка і наше життя налагодилося, мені все подобалося.
Здавалося, я був хорошим батьком і прекрасним чоловіком. Але мене почало це дуже напружувати, адже всі мої друзі гуляли, розважалися, а я з роботи додому і навпаки. І так постійно.
І з часом, я став вибиратися з ними, відпочивати, то в кафе, то в клуб. Дружині казав, що потрібно трохи відволікатися. Поводив себе там стримано, я ж одружений. Просто з хлопцями сидів, але бачив, що дівчата звертають на мене увагу. Проте нічого зайвого я ніколи собі не дозволяв.
Я мріяв про машину і ось, нашкріб, що міг, взяв кредит і купив непогану машинку. І тут, мене понесло. У мене наче крила виросли. Музика, дівчата, швидкість.
Дружина вірила, що я затримуюся на роботі, я почав частіше залишатися у батьків, не звертав увагу на дружину. Вона сиділа в декреті, була дуже не доглянута, і дратувала мене. У неї розмови були хіба що про пелюшки.
І саме в цей час я зустрів Інну. Красуня, розумниця, весела. Я закохався. Ось, вона – птах мого польоту, я її гідний. Я вирішив піти від дружини, бо тільки про Інну і думав. Дружина просила одуматися і не робити цього, але відпустила.
Якось на роботі виникла одна проблема. Інні була потрібна моя допомога, і я їй допоміг, виручив її, все виправив. Вона сказала, що тепер буде моєю боржницею. На радощах я і зізнався їй в коханні, сказав, що таку, як вона, я чекав все життя і хочу одружитися. А вона розсміялася, мовляв, а з дружиною своєю вже все, розлучився? Я їй пообіцяв завтра ж подати документи і тут Інна розгнівалася не на жарт.
«А навіщо ти мені потрібен, я все дізналася про тебе – у тебе і дочка є, маленька. Зрадник ти, їх кинув і мене кинеш, твої рідні переживають, а ти спокійно розважаєшся. Я сама дочка такого татуся, який кинув нас одних, сказав, почуття згасли у нього, бачте».
Такого, звичайно, я не очікував, мене ніби окропом облили. Я спочатку сердився, а потім подумав і заспокоївся – у мене ж все є для щастя. А я сам все зіпсував.
Довго вимолював я вибачення і дружини. Вона плакала, але пробачила. Тепер гроші витрачаю лише на неї і на доньку. Вона розцвіла. Справжня красуня. Я знову закохався в неї. А Інні я вдячний, що не повелася на мої “золоті гори”. Якби не вона – я б все втратив. Тепер я нарешті щасливий.
Фото ілюстративне – vjoy.
