– Я зі своїм першим чоловіком розлучилася, тому що дітей у нас не було, на жаль! – розповідає 35-річна Марічка. – Спочатку самі не хотіли, так вирішили спільно. Жили собі в своє задоволення, подорожували, на ноги ставали. Після тридцяти років стали намагатися, але дітей вже не було. Чомусь я наївно думала, що вже з цим точно проблем у мене не буде. Але стати мамою мені виявилося зовсім непросто! Майже чотири роки ми намагалися, по фахівцях, звичайно, ходили, обстежувалися. Марно все!
– А в кому була причина? Що фахівці вам говорили тоді?
– А незрозуміло, в кому була та причина. Сказали, що в обох нас все добре досить, а дітей немає, фахівці тільки руками розводили. У мене навіть папірець залишилася, де чорним по білому написано, що ситуація якась зовсім не зрозуміла, типу. А потім склалося так, що у чоловіка з’явилася дитина з іншою. Ми розлучилися, я зібрала речі і поїхала до своїх батьків.
З пів року Марічка сумувала, їй здавалося, що її нічого доброго в майбутньому не чекає зовсім. А потім подруга познайомила її з Михайлом – своїм далеким родичем.
Молоді люди стали зустрічатися, і Марічка й сама не помітила, як щиро закохалася. Михайло – веселий, легкий на підйом, турботливий, непогано заробляє, до того ж з працьовитий, все вміє робити, що зараз рідкість.
Колишній чоловік Марічки дверцята кухонної шафи не міг прикрутити, а от Михайло же справжній господар. Років шість чи сім тому купив непоганий будинок в Київській області, зробив в ньому гарний ремонт, все там під себе облаштував.
– Єдине, що мене хвилювало – Михайло мріяв про сім’ю та дітей, а у мене не виходило щось зовсім із цим, – усміхається зараз Марічка, сидячи в кріслі і погладжуючи свій великий семимісячний живіт. – Звичайно, я сказала йому про це відразу, ще до початку відносин, коли розповідала про себе. Кажу, з чоловіком розлучилися, тому що дітей у нас не було. Ну, він якось уваги на цьому не зупинив, і я вирішила планів не будувати на майбутнє, жити одним днем, насолоджуватися моментом.
– Ну і правильно. У підсумку з Михайлом все вийшло відразу?
– Ага, навіть трохи раніше, ніж потрібно. Вже незабаром я відчуваю – щось не те почалося. Захотілося мені не мелодрами старі дивитися, а ролики про тварин, старі фотографії. Ледь що, у мене настрій псується зовсім. Мама каже, Марічко, а ти не чекаєш дитину? Я їй – мамо, та ти що, ні, звичайно! А вона не відстає – перевір. У мене тридцять п’ять років тому з тобою те ж саме було. Я здивувалася, чомусь зовсім не так собі це все уявляла, думала солоненького захочеться. Але у мене все не як у людей! Зробила тест, і зрозуміла, що то дитятко.
Михайло був по-справжньому дуже радий, коли почув новину. Тут же подали заяву до РАЦСу, без особливої шикарності зареєстрували шлюб.
Марічка переїхала жити до свого чоловіка в його будинок, благо, працювала віддалено, і їздити в офіс було не потрібно. Зараз вона вже в декреті, чекає доньку, вибирає дрібнички в інтернеті, читає статті про розвиток дітей і про вигодовування, з чоловіком разом вони облаштували дитячу кімнату.
– Проблема прийшла, звідки я її взагалі не чекала! – розповідає Марічка. – Свекруха. Справа в тому, що всі сім років, як Михайло купив будинок, вона займається ділянкою! Садить там квіти, зелень, стриже якісь газончики, влаштувала город в кілька грядок, пару років тому навіть теплицю у сина випросила! З одного боку, ніби як і не шкода, тим більше, я міська людина, сама садити і полоти точно не буду. Тим більше при надії і з немовлям на руках. А їй це в радість. Здавалося б, нехай займається людина, якщо їй так хочеться! Але справа в тому, що в сезон вона, виходить, просто від нас не вилазить!
Мати Михайла, Ольга Олексіївна, пенсіонерка, живе в квартирі в столиці, але сільгоспроботи на ділянці дуже полюбила. До старості, як вона каже, потягнуло до землі. А тут як раз син купив будинок.
Михайло хотів засіяти ділянку травичкою і косити її газонокосаркою, але Ольга Олексіївна впросила його віддати землю їй під город. І все б нічого, але тепер в сезон з дому її не попросиш, вона постійно у нас, цілодобово сидить просто.
– Весь травень вона практично жила у нас! – скаржиться Марічка. – Раз на тиждень їздить до столиці, подивитися, як там квартира – але вже на наступний ранок повертається. Ось, сьогодні приїхала о восьмій ранку! Михайло поїхав на роботу, я прилягла, тільки задрімала – стук в кімнату: Марічко, ти спиш, чи що, вставай, підемо чай пити! На першому поверсі будинку у неї своя кімната, вона там ночує. При цьому відчуває себе в будинку господинею! Готує на кухні, залазить в холодильник, пере в машинці, всюди суне свого носа.
Так-то Ольга Олексіївна – людина хороша, але аж надто метушлива. Метушиться, мигоче перед очима, щось запитує, розповідає, перекрикує сама себе. Марічка ж зараз відчуває себе не дуже добре, їй хочеться тиші, спокою і самотності.
Пити нескінченні чаї зі свекрухою, базікати ні про що, слухати історії про абсолютно незнайомих людей, відповідати на надокучливі і незрозумілі питання її зовсім не хочеться. Але Ольга Олексіївна як не розуміє, що спілкування з нею невістці в тягар.
– Тепер ще й синові скаржитися почала, що я йду, закриваю двері, не розмовляю з нею! – ображається Марічка. – І Михайло на боці своєї матері. Ну що, говорить, складно тобі, чи що, сидіти, слухати і кивати головою? А мені складно! Я, може, не сидіти, а лежати хочу.
А ще Ольга Олексіївна рішуче налаштована допомагати Марічці, коли народиться дитина. Онуку вона чекає з нетерпінням. І її можна зрозуміти – син теж вже не хлопчик, і ось тільки зараз, нарешті, у нього буде донька.
Марічці ж допомоги ніякої не треба, вона вже зараз думає, як буде відмовлятися від порад люблячої бабусі, у якої, звичайно ж, на все своя думка.
Як бути в такій ситуації?
Їхати кудись зі свого будинку, тому що його зайняла мама, Михайло не буде. По-перше, мама йому не заважає, по-друге, він вклав у це житло чимало сил, грошей і душі. Куди він поїде? У орендовану квартиру в столиці? Навряд чи. У мамину квартиру, де вона ще більше господиня, ніж в будинку у сина – сенсу немає. До тещі з тестем? Виключено. Брати якесь ще житло в кредит? Навіщо, коли є прекрасний будинок.
Відмовити мамі від будинку теж нереально. Марічка бажанням доглядати за ділянкою не особливо перейнялася, та й не може зараз фізично, Михайлу зручно, що це робить мама.
А може, Марічці варто заспокоїтися, підлаштуватися і знайти плюси в ситуації, що склалася? Чи мама, дійсно, не права і не має заважати дітям?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – freepik.
