Виходить, що весь останній місяць я находжуся зовсім в якомусь незрозумілому стані, який навіть не можу описати зараз, багато думаю і аналізую своє життя, не можу зрозуміти, як я могла допустити таку помилку.
Справа в тому, що я лише недавно зустріла свого колишнього чоловіка, наша зустріч була несподіваною для мене. І, сказати щиро, я не очікувала що його рівень життя піднявся настільки високо, це для мене стало дуже великою несподіванкою, адже я добре знаю його. Природно, я побачила його останні фото в нього на сторінці і була дуже здивована, що перші кілька днів просто не вірила у те, що побачила.
І зараз, коли все обдумала, я відчуваю себе дуже нерозумною жінкою, тому що розлучилася з ним у минулому саме через його борги і перспективи залишитися у постійній бідності. Я розумію, що це звучить дуже негарно, але це дійсно так. Але тоді я вважала, що роблю правильно і розлучення – єдиний вихід, якщо я хочу змінити своє життя на краще.
Я все ніяк не можу пробачити сама себе, адже саме я його упустила тоді Миколу. Так, частково це через те, що моє життя не склалося так добре, як у нього. Хоча всі перспективи завжди були на моєму боці. У мене навіть освіта в рази краща, ніж у чоловіка, як і родовід, проте я живу на середньому рівні життя, а він на дуже високому зараз.
Кажуть, що життя несправедливе. Саме це і намагалися довести мені мої подруги. Однак легко таке говорити, коли у тебе в житті все добре, коли повний холодильник і ти не рахуєш кожну копійку. У випадках же, коли ти розумієш, що багато втратив, говорить про несправедливість, щоб прийняти своє становище, просто нерозумно.
Дивно, звісно, виходить, але перші кілька разів я навіть намагалася їм пояснити всю абсурдність цієї ситуації. Близькі мої люди хоч і підтримували мене, але я розумію, що вони до кінця не можуть усвідомити про що я намагаюся з ними говорити. Я також розповіла про це своїй матері і вона лише розчарувано знизала плечима. Сказала, що в житті так буває і не варто заради цього ось так сумувати, як я зараз це роблю. І я розумію, що вона має рацію частково, але ж невже ніхто ніколи з таким не стикався? Яке ж це не приємне почуття.
При зустрічі я намагалася з ним поговорити, але розмова якось між нами зовсім не складалася останнім часом. Він не ігнорував мене. І не намагався чимось дорікнути, або показуючи свою перевагу. Просто розмовляв так, ніби я його стара знайома, з якою його нічого не пов’язує, от просто, як з сусідкою, яку знає давно.
Це здивувало мене найбільше. З його ж боку я зустріла таке нейтральне ставлення.
Загалом, я все-таки хочу ще раз з Миколою зустрітися, але вже наодинці. Він навряд чи погодиться і я сама не до кінця розумію про що мені з ним говорити, але мені просто здається, що це потрібно і допоможе мені налагодити з ним стосунки. Все-таки колись ми були з ним одружені, ми рік прожили у шлюбі, а зараз ставимося один до одного як незнайомі люди.
Що мені робити, щоб повернути Миколу? Всі люди можуть помилятися, я теж помилилася свого часу і хочу просто виправити все.
Фото ілюстративне.
