Щиро кажучи, я навіть не знаю, навіщо я це пишу, надіюся на гарну пораду та підтримку. Можливо, просто поговорити мені ні з ким зараз, а виговоритися просто необхідно, щоб на душі хоч трохи стало краще, мені зараз це дуже потрібно.
Хоча давно це знаю, але все одно дивуюся як життя швидко змінюється, ще вчора ти був щасливий і насолоджувався життям, а сьогодні зовсім навпаки. Так сталося і зі мною.
Мій чоловік, з яким я прожила разом 18 років, просто пішов від мене, ось так просто залишив саму. Хоча ні, не просто, Павло пішов до іншої жінки. Багато хто скаже, що це не дивина, зараз у сім’ях таке часто буває. Але одна справа, коли це сталося з кимось, а інше коли це все стосується особисто тебе, ти зовсім по-іншому зовсім дивишся на це.
Ми з Павлом одружилися відразу після того, як закінчили навчатися в інституті, і всі ці роки були щасливі разом, у нас все було добре. А може мені так здавалося, я вже так думаю зараз принаймні. Я кохала Павла і кохаю його навіть зараз. Я жила для нього.
Ми знали, що в нас не буде дітей, все через чоловіка. Але мене це не засмучувало. Бо я думала, що ми завжди підтримаємо один одного, ми щасливі разом, і, якщо доля не подарує нам діток, то ми ніколи не залишимо одне одного, лише більше цінуватимемо свою другу половинку.
А десь місяць тому Павло сказав, що нам потрібно серйозно поговорити і повідомив, що кохає іншу. Не знаю, чому я так себе повела, але я влаштувала справжню суперечку. Мені було так прикро від почутого від Павла. Я відмовилася від шансу стати мамою заради нього. А він іде до іншої?
Слово за слово і чоловік сказав, що ніколи мене не кохав, а жив зі мною, тому що йому так було зручно. Виявилося, що я була для нього лише домогосподаркою, яка прала йому, готувала і прибирала.
Я ніколи не очікувала такого почути від коханої людини, з якою збиралася прожити все своє життя.
На наступний день він зібрав свої речі і пішов. Я хотіла вмовляти його не робити цього, але почуття власної гідності мене зупинило. Від наших спільних знайомих я дізналася, що він живе зі своєю колишньою однокласницею.
Всім друзям я говорю неправду, що ми по-доброму вирішили розійтися, не зійшлися характерами, а не що він мене залишив і так легко проміняв на іншу. Але легше від цього не стає мені зовсім. Важко грати роль радісною жінки при тому, що на душі смуток, що зовсім нічого не хочеться робити.
Я бачила їх разом. Декілька днів тому. Не здається мені, що він щасливий. Вони просто йшли про і щось розмовляли. Я як молода дівчина просто розвернулася і пішла в іншу сторону, щоб мене не помітили вони, бо було мені все це бачити дуже непросто. Не знаю, як реагувати на такі зустрічі. Мені що потрібно привітатися з ними або привітати їх? Ми все ще одружені, не дивлячись на те, що чоловік подав на розлучення. Виходить, що Павло живе давно з іншою. І як я повинна на це реагувати?
Не знаю, що робити далі. Найприкріше, що я і зараз кохаю свого чоловіка і хочу повернути назад його, хочу зберегти свою сім’ю. Я готова вибачити йому його помилку, лише б він повернувся до мене і ми знову жили так, як раніше, щоб ми були щасливі як раніше. Як мені вмовити його зберегти нашу сім’ю і жити так, як раніше?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
