У моєї мами завжди був непростий характер, ми з сестрою вже самі доволі дорослі, а мама і досі намагається керувати нашим життям. Два роки тому мама занедужала і злягла. Мені 48 років, моїй сестрі 54.
Сестра раптом відмовилася доглядати за матір’ю. Спочатку вона почала було активно за нею доглядати, але потім мама їй щось сказала, сестра пішла і вже кілька місяців не приходить, не провідує мати і бачити її не хоче. Коли я запитала, що сталося, вона сказала, що тільки зараз зрозуміла як негативно мама вплинула на її життя і що вона не відчуває до неї ніяких емоцій і розмовляти з нею теж не буде. Ще додала: «Вона не заслужила мого доброго ставлення».
Я живу з мамою в одній квартирі, приватизованій на двох. Але мама заповіту не залишила, як поведе сестра себе, я не знаю. У сестри сім’я і двоє дорослих дітей, у мене дітей немає, тільки чоловік (у нього є син від першого шлюбу і я з ним дуже добре спілкуюся і чесно мені хотілося б свою спадщину в перспективі залишити не племінникам, а йому).
Але мама спеціально робить так, щоб у нас з сестрою знову були недомовки, хоча прекрасно знає, що ми не надто ладнаємо і в цьому теж її заслуга, тому що вона все життя нас протиставляла одне одному.
Я кілька разів намагалася з’ясувати, чому така реакція у сестри і з десятої спроби вона мені розповіла.
Леся, моя сестра, колись зустрічалася з хлопцем, Павлом, і вже готувалася до весілля, хоча в своїх почуттях до нього не була впевнена. Але мама наполягала, мовляв, тобі вже 22 роки, давно пора заміж виходити.
А потім якось до мами в гості прийшла її подруга з сином. Між Андрієм і Лесею відразу спалахнула симпатія, вони потім з сестрою кілька разів зустрічалися, кудись ходили, гуляли, в кіно і вона літала від щастя, збиралася вибачитися перед нареченим і зустрічатися з Андрієм, бо зрозуміла, що це саме той.
І раптом Андрій пропав, з’явився на горизонті після весілля сестри, кілька разів приходив на запрошення батьків зі своїми батьками до нас в гості, іноді сестри не було вдома, іноді вони з чоловіком теж сиділи за спільним столом. Я бачила, з якою тугою сестра і Андрій дивляться один на одного. Сестра іноді не витримувала і йшла на кухню, а один раз він пішов за нею і тут же повернувся з тарілкою з м’ясом. Було зрозуміло, що вона не стала нічого пояснювати.
І начебто на цьому історія б закінчилася. Сестра одружена, але з чоловіком живуть не дуже. Я запитала про Андрія. Сестра сказала, що мама після весілля через деякий час сказала: «Не розумію, у тебе є наречений, виходь заміж і не думай». Леся зробила так, як радила мама – вийшла заміж за Павла.
Сестра з чоловіком вже чекали дитину, і Андрій просто зник з часом з горизонту, щоб не розбивати сім’ю. Мені тоді здавалося, що сестра не дуже засмучувалася, але зараз з’ясувалося, що вона згадує Андрія дуже часто, картає себе, що не пішла, що побоялася, зрадила свою любов. Так би це і залишилося не впізнаним, але мама примудрилася розповісти сестрі те, що вона не знала.
Виявилося, що ще до весілля, Андрій приходив до наших батьків і зізнався у своїй любові і просив руки сестри, але мама виставила його, сказавши, що нібито там велика любов і сестра вже чекає дитину (хоча це була неправда), і щоб він не ліз.
Все просто: гроші були вже заплачені за ресторан, батьки майбутнього чоловіка не останні люди, а тут молодий спеціаліст, тільки з інституту. То ж мама все вирішила за сестру.
Сестра не була щасливою в шлюбі, але розлучатися мама теж не дозволяла, хоча і сама відверто недолюблювала Павла. Леся вірила мамі до останнього і ось тут пазл у сестри склався.
Сестру шкода, довіряти настільки навіть матері виявилося справою не благородною. Зараз мама дзвонить сестрі: «Донечко мила, прости мене». Але сестра, ні в яку. Я навіть не знаю, кого мені в цій ситуації більше шкода.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
