Ми з Оксаною зустрічаємось давно, познайомилися ще під час навчання. Нас так і звали усі завжди, наречений та наречена. Закінчивши школу, ми разом вступили в інститут. На останньому курсі інституту я запропонував Оксані вийти за мене заміж, але вона відмовилася. Сказала, що штамп у паспорті, не головне в житті, адже ми разом, ще буде час для такої події, коли у нас буде більше грошей.
Роки спливають швидко. З Оксаною ми зараз працюємо в одній фірмі. Про одруження я більше не веду мови, на цю тему ми більше, особливо, не спілкувалися. Таке життя влаштовує її. От тільки мені прикро, адже я щиро мрію про свій дім та діток. Нещодавно розповів їй про свої плани: одружимось, купимо квартиру в кредит. Наразі молодим сім’ям дають кредити під малий процент, то треба скористатись такими умовами. Звісно, що це непросто, адже потрібно зібрати купу документів, але, якщо докласти зусиль, то ця мрія може просто дуже стати реальністю. На мій подив Оксану ця ідея зовсім не зацікавила. Вона взагалі байдуже відреагувала на все. Неприємно бачити такі емоції від такої близької людини. Ми й далі продовжували жити, як і раніше, в орендованій нами квартирі.
Нещодавно я зустрів однокласника з нашого села. Зраділи зустрічі, пішли в кафе і замовили каву, згадати школу та веселі дитячі роки, розпитати про однокласників, хто що знає та хто що чув. За розмовами непомітно пройшов вечір. Коли збиралися виходити з кафе, друг запитав:
– А як тобі життя в новому будинку?
Я не зрозумів про що він говорить, лише відповів:
– В якому будинку?
На мій великий подив я дуже здивував свого знайомого. Він розповів, що батьки Оксани купили будинок для неї ще пів року тому. Мені неприємно слухати було цю, несподівану для мене, новину, адже вона не говорила мені нічого про будинок. Я йшов додому, і думав, чому вона не сказала мені нічого. Не довіряє, то чому живе зі мною? Ми вже скільки років разом, і тільки сьогодні я дізнаюсь, що у рідної людини від мене якісь секрети. Можливо, вона взагалі багато чого не говорить мені?
Я здогадуюся, що це батьки так їй сказали, просто налаштували проти мене так, я надіявся, що коли житимемо окремо від її батьків, у нас все буде добре.
Річ у тому, що батьки Марини заможні люди. І наша дружба їм не до вподоби. Вони навіть не приховують свого відношення до мене, але наречена, від неї я такого не чекав. Я хлопець із бідної сім’ї. Тато мій не працює, мамі з ним зовсім не пощастило, а мама тягне на собі все господарство і дітей. Тому по можливості, я ще сам надсилаю мамі гроші, щоб підтримати її фінансово, щоб у мене було легше життя. Звичайно Оксана про це знає, я не приховую, що допомагаю своїм рідним. І вона не була проти цього ніколи.
Прийшовши додому, я спитав кохану про будинок. Вона не здивувалася, тільки сказала, що рано чи пізно, я взнаю. Але пояснити, чому сама не сказала, що приховує від мене віна не могла. Це тому заміж не хоче йти, коли я покликав її. Невже вона будує плани якісь на життя, але вже без мене. Недовіра в сім’ї, то вже не сім’я. Я говорив, говорив, і збирав речі. Побачивши це, Оксана стала плакати, і просити, щоб я не йшов від неї. Не можу більше залишатись ні хвилини, адже вона так і не змогла пояснити, чому змовчала про будинок.
Наразі я живу в гуртожитку, оформляю кредит на купівлю своєї власної квартири, і знаю, що в мене все буде добре. Оксана кілька разів пробувала говорити зі мною, але не хочу більше її бачити та чути. Шкода, що близька людина може так чинити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
