fbpx
Життєві історії
Я завжди доньці допомагала, чим могла, гроші з пенсії давала, з дитиною сиділа. Але коли я вирішила залишити свою квартиру внучці, написала дарчу, донька прийшла до мене з докорами в тому, що я не однаково ставлюся до дітей, мовляв, для сина я роблю все, а вона зовсім одна і я про неї не думаю. Я намагалася їй пояснити, що не мала наміру залишити її без нічого, а планувала віддати їй свій будинок в селі. Але донька мене не зрозуміла і перестала зі мною спілкуватися

В 77 років я дізналася про корисливі цілі своєї дочки. У мене двоє дітей, старший син 46 років і дочка – 40 років. Дочка живе недалеко від мене, в сусідньому районі. А син працює в сусідній області, там же з сім’єю потихенько облаштувався.

У моєї доньки непроста доля – два невдалі шлюби, проблеми з роботою і зараз вона – самотня мати. Так як я вдова, то дочка часто до мене приходила, ми з нею спілкувалися, і на ринок разом ходили, довіряли один одному. Я теж завжди допомагала їй, чим могла, гроші з пенсії давала, з дитиною сиділа.

Я думала, що донька щиро горнеться до мене, а виявилося, що це зовсім не так. Якось на днях мені подзвонив син і сказав, що його старша донька, моя внучка, планує одружуватися і чекає дитину. В телефонній розмові син натякнув, що молодятам ніде жити і вони не проти на перших порах пожити в квартирі у бабусі.

Я дуже зраділа, у мене ніби друге дихання відкрилося. На радощах я зателефонувала доньці, щоб повідомити їй гарну новину. Але її реакція мені дуже не сподобалася. Вона якось різко відреагувала на те, що погодилася взяти молодят до себе, а потім сказала, що їй ніколи, що вона зайнята і повісила слухавку.

Сама для себе дивну поведінку дочки я для себе пояснила проблемами в особистому житті і на роботі, все одно я не можу на неї ображатися, вона ж моя дочка, і я її люблю. Я сподівалася, що донька заспокоїться і передзвонить мені, але цього не сталося.

І коли я вирішила залишити свою квартиру внучці, написала дарчу, вона якось про це дізналася і в той же вечір до мене прийшла з докорами в тому, що я не однаково ставлюся до дітей, мовляв, для сина я роблю все, а вона зовсім одна і я про неї не думаю, не допомагаю. Як я могла віддати квартиру внучці, якщо у мене є ще донька?

Я намагалася їй пояснити, що не мала наміру залишити її без нічого, а планувала віддати їй свій будинок в селі. Тому що у неї одна дитина, а у сина – троє дітей, і всі дівчата, йому буде важко всім забезпечити гідне придане, то я хоч з старшою внучкою йому допоможу. Сину зараз важче матеріально.

Але донька мене не зрозуміла і перестала зі мною спілкуватися, відколи внучка з чоловіком живе у мене, донька до мене не дзвонить і не приходить, на мої дзвінки теж не відповідає.

Прикро, що донька так себе показала, як жадібна людина, тепер мені здається, вона і приходила і спілкувалася зі мною лише заради квартири. Як мамі мені дуже від цього гірко і прикро. Все одно, я не відмовляюся від дочки, як і обіцяла, я запишу їй свій будинок в селі, а що вона буде далі робити – її справа. Я вважаю, що я вчинила правильно.

Фото ілюстративне – Seldon.News.

facebook