У нашій родині якось вийшло так, що моя мама доглядає свою свекруху, матір мого тата, вже цілих 5 років.
Мама несе на собі цю нелегку справу, хоча свекруха недобре ставилася до моєї мами колись.
Вся справа в тому, що після одруження мама з татом жили в хаті мами чоловіка.
А та, відчуваючи себе єдиною господинею, хотіла, щоб все було на її лад.
Мама, хоча ходила на роботу, мала встати вранці, видоїти корову, хоча свекруха була на пенсії і могла робити це сама.
Мама й на городі все робила і по господарству, хоча була молодою, але дуже втомлювалася від постійної роботи, адже ще й біля господарства мала багато працювати.
Моя бабуся вважала, що раз син з дружиною живуть з нею в її хаті, то мають багато працювати самі.
А скільки недобрих чуток бабуся розповідала людям про маму, то навіть згадувати не хочеться мені й досі.
Люди слухали то, але знали, що мама моя працьовита, мало хто вірив у те і все постійно мамі доповідали, але й це було неприємно.
Потім народилася я, але бабуся, замість того, щоб допомогти своїй молодій невістці, стала навпаки мамі давати якісь завдання по дому, мовляв, ти на роботу не ходиш, сидиш в декреті, можеш більше справ по дому робити, адже часу маєш більше.
Всі ці роки мій тато мовчав, але й він згодом пошкодував свою дружину, адже тато мій людина добра та хороша, вони купили маленьку хатину на сусідній вулиці і стали жити там.
Хоч там була старенька хатина, зручностей не було ніяких, мама все прала руками, але вона вперше відчула себе щасливою.
До роботи мама звикла і вже, через років 5, на наше подвір’я заглядалися всі.
З маленької хатини мама з татом зробили писанку, гарно все розфарбували, тато все ремонтував, мама насадила квіти, старалися, вкладаючи копійку.
Бабуся принципово оминала хату наших батьків, жодного разу на поріг не ступила, хоча мама її кликала не раз.
А, як проходила повз, коли йшла в магазин, то ніколи й на подвір’я не гляне, хоча завжди сина кличе до себе, щоб їй допомагав, бо він у неї єдиний, а вона його мати.
Мовляв, для чого народжувати сина, якщо не для допомоги на старості років?
І тато мій ходив, адже вона його мати?
А згодом бабуся занедужала, це сталося в один день, вона вже нічого не пам’ятала. І тато забрав її до себе додому.
Як мамі було важко, не передати словами: це непросто варити їсти людині, мити, все робити для неї, коли вона свого часу робила негарні речі для тебе.
Я вже на той момент була дорослою і дуже просила маму не брати свекруху до себе.
Я казала, щоб вона найняла доглядальницю, або відмовилася від хати на користь тієї людини, яка буде доглядати за бабусею.
Та мама моя дуже любила тата і розуміла, що він буде себе почувати недобре, якщо ми відкажемося від його мами і її доглядатиме чужа людина.
Вже 5 років мама моя доглядає бабусю, вона дуже втомилася за весь час, вони з татом навіть нікуди не можуть поїхати відпочити, адже потрібно доглядати матір.
Я бачу, як їй важко, вона старається, але втомилася дуже.
Але чомусь в селі батьки бояться, що про них скажуть інші люди, і не хочуть доглядальницю шукати, щоб їх не осуджували люди.
За кордоном це нормально, а в нас, чомусь, недобре. А, як вмовити маму полегшити собі життя я навіть не знаю.
Як вмовити маму бути мудрою і не дивитися на людей, а знайти жінку, яка доглядатиме її свекруху за гроші?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати