Закордон я їхати не хотіла, але на цьому наполіг мій чоловік. Він практично спакував мені валізи і попросив одного знайомого, аби той мене підвіз до кордону. Чоловік хвилювався за мене і за нашу дочку, бо вважав, що в Україні залишатися ризиковано.
Спочатку ми потрапили в Польщу, але довго там не затримались. Нас поселили в якийсь будинок типу гуртожитку, де було багато біженців. Нам це не підходило, адже дочка закінчувала 11 клас, їй треба було вчитися, а там для цього не було ніяких умов.
Тоді моя мама, яка вже багато років працює в Іспанії, сказала, щоб ми їхали до неї. У неї квартира невелика, однокімнатна, але нам трьом місця вистачить. Дочці ця ідея більше сподобалася, і ми поїхали в Іспанію.
Гроші у моєї мами є, адже вона вже 15 років на заробітках. Вона нам з чоловіком будинок допомогла збудувати. Без її допомоги ми б жили, але значно скромніше. Мій чоловік любить повторювати, що теща у нього золота. Ще б пак, завдяки моїй мамі у нас в селі найкращий будинок.
Ну, якщо не найкращий, то точно найвищий. Ми спочатку думали два поверхи робити, але в підсумку вийшло три, на випадок, якщо мама повернеться, щоб мала де жити.
При цьому, всі в селі мого чоловіка вважають господарем ще тим, а він цим дуже пишається. За гроші тещі це вже не так і складно. Я тільки тепер це стала розуміти. А коли я була вдома, і то сама вірила, що це мій чоловік такий крутий.
Живемо в Іспанії ми вже з березня місяця. Я вже не раз поривалася їхати додому, та чоловік мене зупиняє, каже, щоб я трохи ще почекала.
До того ж, щоб не сидіти у мами на шиї, я теж пішла на роботу, працюю вже пів року, отримую щомісяця 1000 євро.
Дочка тут в коледж поступила, тому вона сказала, що незалежно від мого рішення, додому вона повертатися не буде. Закінчить коледж, а тоді вирішим, що робити далі.
У чоловіка мого, взагалі, цікава ідея виникла. Він якось мені зателефонував, запитав, скільки я вже маю своїх відкладених грошей. Я сказала, що тисяч чотири буде. А він мені запропонував позичити ще у мами шість, бо дуже приглянулася йому одна машина, але треба 10 тисяч євро.
– Ти, Галю, у мами позич, а за пів року попрацюєш і повернеш їй борг, – каже мені чоловік. – А я тим часом буду цією машиною таксувати, і теж вже щось заробляти.
Спочатку ідея мені сподобалася, мама теж вже погодилася дати нам ці гроші. Але тут нам зателефонувала сусідка, ми з нею інколи спілкуємся, вона мені все в дрібницях розповідає про ситуацію вдома, адже чоловік лише так, поверхнево все описує, у нього завжди все добре. А сусідка тим часом, кожну плітку доносить нам.
Цього разу вона довго мнулася і не знала, як нам сказати новину. А потім таки повідомила, що в нашому будинку якась краля живе, мій чоловік її щовечора до нас додому привозить, а зранку, майже вдосвіта, вони викликають таксі і їдуть собі кудись.
Сусідка клялася, що нічого не вигадує, а якщо я їй не вірю, то можу приїхати і сама у всьому переконатися.
Тепер навіть не знаю, що робити? Привезти гроші самій і зробити їм сюрприз? Залишитися у мами і нічого не відправляти, ніякі гроші? Чи подзвонити чоловікові і напряму у нього все запитати?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
