fbpx

Я запросив друзів на дачу. Але товариш забув вимкнути телефон, і я почув, що він говорить про мене і мою сім’ю своїй дружині. І почув я просто жахливі речі

Я запросив друзів на дачу. Але товариш забув вимкнути телефон, і я почув, що він говорить про мене і мою сім’ю своїй дружині. І почув я просто жахливі речі.

Якось я вирішив, що пора звалити на дачу на шашлики. «Міші потрібно зателефонувати, нехай теж приїжджають!» – подумав я. Він начебто сильно зрадів моїй пропозиції. Ми обговорили, що візьмемо з собою, тепло поспілкувалися і домовилися про майбутні плани. Джерело

Але, що найцікавіше – він забув вимкнути телефон, і я почув, що він говорить про мене і мою сім’ю своїй дружині. А почув я просто жахливі речі. По-перше, мене з дружиною вони обізвали оленем і мавпою, які народили (у нас четверо дітей, у них їх немає) і не знають, як їх утримувати, тому ми їх кличемо на дачу, щоб вони нас прогодувати. До того ж вони думали, чого б купити дешевого, щоб поїсти нахаляву.

Перша думка, яка відвідала мене з дружиною – це зателефонувати їм назад і сказати все, що ми почули. Але потім дружина запропонувала підступний план – покликати, вдаючи, що все добре, що ми все ті ж «олені», але їх чекала пастка. Так ми вирішили їх провчити.

І ось, вихідні настали. Ми поїхали на дачу, а через годину приїхали наші шановні гості. Вони як побачили дітей, стали їх цілувати і посміхатися, мовляв, так сильно їх люблять. Ми з дружиною були вражені їх лицемірства …

– А ви чому не заводите дітей? Начебто вік ваш вже піджимає … – сказав чоловік.

– Нам поки хочеться для себе пожити!

– Та ви що, а може ви думаєте, що дітей можуть народити в наші-то дні тільки безмозкі олені і мавпи?

Вони відразу ж подивилися один на одного, але нічого говорити не стали. А привезли вони з собою рибні консерви і зелень.

– А консерви з зеленню по акції купили? – продовжив я – та й взагалі друзі, життя сьогодні важке у нас, купа роботи. Загалом стіл з нас, з вас робота. Ходімо, я вам інструменти покажу де.

Вони подивилися один на одного і прекрасно зрозуміли, що до чого. Михайло подивився на м’ясо для шашлику, потім подивився на граблі і сказав:

– Ой, Віть, я зовсім забув, у нас справа невідкладна в місті, нам терміново треба назад!

– Звичайно, їдьте! Так прихопіть з собою ваші консерви, у нас м’яса на 10 осіб вистачить!

Мишко знову подивився на м’ясо, зітхнув і вийшов …

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page