Своєму єдиному сину Богдану ми з чоловіком завжди намагалися дати все найкраще.
Ми були не неабиякі багатії, але жили добре, у нас була своя трикімнатна квартира, син вчився в гарній школі, ходив на різні гуртки і секції, потім поступив в престижний університет.
Я мала великі надії на сина, адже ми не йдемо до молодості, сподівалася, що син одружиться, і ми всі будемо жити разом.
Але життя внесло свої корективи в мої плани.
Коли Богдан вперше привів Тетяну до нас додому, я відразу зрозуміла, що ця дівчина йому не підходить.
Та я вирішила нічого не говорити, адже син сам вирішує, це його життя.
Тетяна була родом з села, і з не дуже багатої родини, але я на цей факт абсолютно не зважала, адже головне – щоб між ними були любов і взаєморозуміння.
Після весілля, як я і планувала, молоді почали жити у нас.
Але моїй невістці це дуже не сподобалося, вона була впевнена, що ми придбаємо синові окрему квартиру.
Коли я сказала, що зараз у нас немає на це грошей, невістка запропонувала продати дачу і купити їм житло.
Але я відмовилася, бо в цей будинок ми вклали душу, та й на старість я збиралася туди переселитися.
Прожили ми з невісткою разом пів року, а далі вона переконала Богдана йти знімати квартиру.
Пішла вона від нас дуже ображена, і відтоді і сама не хоче з нами спілкуватися, і Богдану не дозволяє.
Син до нас заїжджає, але не часто, каже, що дуже зайнятий, але я розумію, що все це не так.
А в мій день народження вони не прийшли, щоб мене привітати.
Син вибачився, сказав, що у Тетяни були справи важливіші. Але я ж знаю, чому вона так зробила.
Я намагаюся налаштувати себе на думку про те, що невістка робить все це по молодості, намагаюся увійти в її становище і розібратися в корені проблеми наших стосунків.
Але не виходить, бо для неї я хорошою не стану, адже не забезпечила сина житлом.
Рік тому не стало мого чоловіка, мені було дуже важко все це пережити.
Я вирішила віддати нашу трикімнатну квартиру сину, а сама на чоловікові заощадження купила собі однокімнатну квартиру.
Грошей вистачило і на гарний, сучасний ремонт.
Мені здавалося, що невістка нарешті заспокоїться і в нашій родині нарешті настане мир.
Та, нажаль, цього не сталося. Син з невісткою і онуками переїхали в нашу трикімнатну квартиру і невістка тут же почала обурюватися, що замість того, щоб зробити капітальний ремонт їм, я гроші вклала в свою квартиру.
І знову вона не хоче зі мною спілкуватися. Знову починаються розмови про те, що я маю продати дачу і віддати їм гроші.
Я запросила сина з невісткою і онуками до себе на свята, але Тетяна відразу попередила, щоб я їх не чекала, бо вони в село до її батьків поїдуть.
А мені прикро, я ж їм квартиру трикімнатну подарувала, можна було б мене якось уважити – як не в неділю, то хоча б в понеділок.
От що мені робити, щоб вгодити невістці?
Я дуже хочу спілкуватися з сином і онуками, особисто для мене це дуже важливо.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.