fbpx
Життєві історії
Я з заздрістю дивлюся на своїх знайомих, яким допомагають діти. Так живе більша частина моїх друзів і знайомих. Мені ніколи не доводилося чути про те, що батьки допомагали їм з грошима. Моєму синові 25 років, у нього є борг і я допомагаю йому сплачувати його

Я з тих турботливих матусь, які переборщили з материнською любов’ю і тепер живу з наслідками. У мене є син, Юрій, я завжди намагалася допомогти йому у всьому і ніколи не шкодувала себе, навіть коли були важкі часи. Проте, всьому є межа, тому що зараз я допомагаю своєму синові виплачувати борги. Юрій примудрився залізти в такі величезні борги, що зараз йому треба кілька років працювати, щоб з ними розплатитися.

Я відколи про це дізналася, почала допомагати, але розумію, що довго я так не протягну. У мене вже не той вік і я не можу заробляти ті ж суми, що раніше. Мені довелося урізати майже всі свої витрати і жити дуже скромно, проте це не дуже допомагає.

Не можу сказати, що син байдикує. Юра теж працює і намагається сам допомагати мені, бере велику частину витрат на себе, але у нього не виходить повністю покрити свої борги. Я як наслухаюся різних історій про те, що матері самотужки несуть борги своїх дітей, поки ті не працюють, то взагалі не розумію як можна так жити. Якщо ми обоє працюємо і не можемо повністю з усім розплатитися, то як вони поодинці справляються.

Я пробувала позичити грошей у знайомих, але ніхто з них мені не допоміг. І це найприкріше, тому що в цьому становищі мене кинули в біді навіть мої друзі. Вони хоч і не відмовили прямо, але і не допомогли. Так, їх складно в цьому звинувачувати, адже вони мені нічим по факту не зобов’язані, але все одно мені хотілося хоча б якоїсь підтримки.

Найцікавіше в цій історії те, що в такому темпі і способі життя, який у мене зараз, мені потрібно прожити ще п’ять років. Ми порахували, що при нинішніх доходах тільки через цей час у нас вийде виплатити все до копійки і нарешті забути про це.

Моя сестра каже, що я занадто багато на себе беру і в ідеалі мені потрібно було залишити свого сина один на один з його проблемами, адже йому вже 25 років, він цілком дорослий і самостійний. Я не підтримую її цинізму, хоча з самого початку теж мала такі думки. Але як я можу кинути свою дитину в такій складній ситуації?

Я з заздрістю дивлюся на своїх знайомих, яким допомагають діти. Так живе більша частина моїх друзів і знайомих. Мені ніколи не доводилося чути про те, що батьки допомагали їм з грошима. А місто у нас невелике, тому чутки тут поширюються швидко. Загалом, не знаю чи зможу я далі жити в такому темпі, але сподіваюся що витримаю.

А сестра мені каже: «Ти йому цей борг виплатиш, він новий собі знайде». Проте я щиро сподіваюся, що Юра все зрозумів і більше такого не повториться.

Фото ілюстративне – goodhouse.

facebook