В Грецію я поїхала ще 12 років тому. Донька моя якраз заміж вийшла, а жити нема де.
От сваха моя і запропонувала, щоб я їхала до неї в Грецію, і там ми обидві швидко справимося з покупкою житла для наших дітей.
Чоловік мій не був проти, відпустив зразу, хоча я дуже хвилювалася, як він один без мене залишиться?
Він у мене з тих чоловіків, що сам борщ собі з холодильника не візьме, а тут доведеться навіть самому готувати.
Оскільки я була впевнена, що їду не на довго, то ми з донькою домовилися, що вона буде приходити в село до батька і буде готувати йому на кілька днів наперед.
Так ми і зробили, донька постійно їздила в село. А якось вона приїхала, а на плиті уже і борщ готовий, і вареники. Питає – хто це все приготував, а чоловік відповів, що Галина приходила, сусідка наша, от вона все це і приготувала.
Я аж зраділа, думаю, чого я сама не здогадалася Галину про це попросити, бо ж доньці важко туди-сюди їздити.
Стала я Галині із вдячності якісь символічні сувеніри із Греції передавати, щоб подякувати за турботу.
А на початку червня я додому приїхала, у відпустку, всього на 2 тижні. Вирішила я сусідку в гості запросити, віддячити, що вона моєму чоловікові допомагає, поки мене вдома нема.
Ми сиділи за столом, перехилили вже по чарчині, і тут Галина підняла таку незручну тему, що я навіть не знала, що їй на це відповісти.
– Ти, Маріє, напевно добре там влаштувалася, що додому не хочеш? Чула я, як наші жінки там за кордоном своє особисте життя влаштовують, а потім приїжджають додому, і порядних газдинь з себе вдають, – сказала в’їдливо сусідка.
Від її слів мені так неприємно стало, що я встала з-за столу і пішла в хату, пояснила їм, що в мене розболілася голова.
Я заснула, але крізь сон чула, як Галина з моїм чоловіком ще до пів ночі сиділи в альтанці і про життя говорили. Галина чогось дуже голосно реготала.
Я не могла зрозуміти, який гедзь її вкусив, навіщо вона таке починає, адже за кордоном я навіть не думала зраджувати чоловіку.
А залишилася я тому, що ще хочу нам на старість будинок до ладу привести, аби доньці з нами менше мороки було.
А на наступний день моя донька мені все доступно пояснила. Вона переконана, що тітка Галина поклала око на мого чоловіка, у них, здається, щось типу романа.
Я і сама помітила дивні вогники в очах сусідки, коли та дивилася на мого чоловіка, але відразу проганяла цю думку, була впевнена, що такого не може бути.
А що тепер робити? Якщо я поїду знову, то чоловіка можу втратити (або, принаймні, довіру до нього).
А якщо залишуся вдома, то не завершу розпочаті ремонтні роботи.
Що порадите?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
