Ми з братом виросли в бідній родині, Ігор був молодший за мене, і я, як старша сестра завжди намагалася віддати йому все найкраще.
Брат з дому пішов рано, спочатку вчитися, потім одружився, став свій бізнес розвивати. Ігор завжди хотів жити краще, тому не боявся ніякої роботи.
Зараз вони з дружиною живуть у невеликому курортному селищі, мають гарний будинок, машину, гроші.
Невістка не працює, сидить вдома, так з декрету на роботу і не вийшла, хоча їхньому сину вже 14 років.
Ми з чоловіком значно простіше влаштувалися. Маємо двокімнатну квартиру, і доньку-студентку.
Моя донька перейшла на останній курс університету, вчиться на факультеті іноземних мов.
Якось брат запитав, чи може вона з його сином англійську підтягнути?
Я відповіла, що так. Але їздити туди-сюди незручно, бо між нами відстань 70 кілометрів.
Тому я запропонувала, що ми з донькою приїдемо до них на тиждень. Я відпочину, у мене якраз відпустка, а донька з своїм двоюрідним братом англійську підтягне.
Приїхала я не з пустими руками, накупила продуктів різних на 2 тисячі гривень, мало що, щоб невістка не казала, що я до них без нічого завітала.
Пробули ми у них тиждень, стали додому збиратися. І тут я випадково підслухала розмову брата з його дружиною.
Невістка казала, що я маю їм заплатити за те, що гостювала у них.
Брат намагався переконати дружину, що це негарно – з рідної сестри гроші брати, та й племінниця безкоштовно з їхнім сином займалася
– Заняття з англійської коштує 200 гривень за годину. За 6 днів виходить 1200, а це – ціна нашого номеру за добу! – рахувала голосно невістка. – Ми б якщо людей на їхнє місце взяли, то порахуй, скільки б могли заробити!
Мені так прикро стало від почутого, що я ледь не розплакалася.
Мені б і в голову не прийшло, що рідному брату треба платити за те, що я у них в гостях була, нехай і в курортному містечку.
В гаманці у мене було 4 тисячі гривень. Не зважаючи на те, що це були мої останні гроші, я запропонувала їх брату, і на моє велике здивування – він їх узяв!
Отак я погостювала у родичів. Думаю, що я ще не скоро до них поїду ще раз у гості.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Проживши з чоловіком майже 20 років, я і не підозрювала, що у нього є дочка. Все з’ясувалося лише після того, як його не стало. Василь попросив мене лише про одне – не скривдити його дитину, перед якою він і так дуже завинив
- В Канаді ми були з сином пів року, я туди така радісна їхала, що розпочну нове життя. Дісталися ми в аеропорт і тут почалася нова реальність. Нас поселили в якомусь селі, автобусів немає, роботу нереально знайти. Не такою я Канаду уявляла. Аж тут мама з України мені дзвонить
- Я вирішила не їздити додому, бо дітям від мене лише грошей завжди треба. Я їм зателефонувала, і повідомила, що житло хочу купити. Вони дуже здивувалися, коли дізналися де і кому я хочу житло придбати, і сказали, що справжня мама так би ніколи не вчинила
- Нещодавно свекруха у спадок отримала будинок в селі. Я дуже зраділа, коли почула цю новину, бо була впевнена, що тепер батьки мого чоловіка переїдуть в цей спадковий будиночок, а нам квартиру свою залишать. Ми з чоловіком зібралися, і пішли до них на розмову. Я прямо запитала, які у них плани щодо будинку і щодо цієї квартири. І отримала дуже неочікувану відповідь
- Коли син моєї подруги одружувався, Олена останні копійки свої зібрала, ще й позичати багато довелося, щоб купити гарний подарунок молодим, бо свати її дуже багаті люди. Та сваха навіть і не глянула на той подарунок: – Дрібниця якась. Вона ж бідова у нього