fbpx

Я з донькою ще в березні минулого року поїхала до чоловіка в Португалію, а квартиру свою я просто зачинила на ключ. Зовиця вирішила, що не хоче більше жити з батьками, а наша квартира, на її думку, просто стоїть. То ж вона вирішила, що може там пожити, адже ми і так зараз за кордоном. Чоловік мало не погодився, але я знову сказала своє категоричне ні

У мого чоловіка є рідна сестра, сказати, що вона хитра, це нічого не сказати. Ми з чоловіком разом вже 16 років, і я досі не можу звикнути до поведінки зовиці.

Цього разу вона захотіла жити в нашій квартирі, поки ми за кордоном. Я їй відмовила, а вона налаштувала проти мене всіх родичів чоловіка.

Заміж за Олександра я вийшла ще зовсім юною, в 19 років. Чоловік був на 4 роки старшим за мене.

Житла свого ми не мали, до чиїхось батьків ми піти не могли, бо і у мене, і в Олександра були ще молодші сестри вдома. То ж ми відразу почали знімати житло.

Але у нас була мрія – мати власну квартиру, і тому ми наважилися їхати разом на заробітки. Олександру якраз запропонували цікаву роботу в Португалії, і ми вдвох поїхали в невідому досі нам країну.

Там ми пробули 10 років. За цей час ми вже назбирали кругленьку суму.

Я вирішила повертатися додому, бо зрозуміла, що чекаю дитину.

Ми купили квартиру, вибрали дуже гарний варіант – простору, трикімнатну, в центрі міста.

Я народила дитину і вже залишилася в Україні, а чоловік і далі продовжував працювати за кордоном.

Наші фінансові справи пішли вгору, і це викликало неабияку заздрість у зовиці. Сестра чоловіка чомусь вирішила, що якщо ми стали жити краще, то тепер маємо їй допомагати.

Зовиця заміж не вийшла, досі живе з батьками, і тому вона сподівалася, що брат допоможе їй краще влаштуватися в житті.

Але я відразу це присікла, у нас своя сім’я, і чоловік має дбати про нас з донькою, а не про свою сестру.

Зовицю така моя життєва позиція образила, і певний час вона з нами не спілкувалася.

А тепер прийшла знову, бо хоче пожити в нашій квартирі.

Я з донькою ще в березні минулого року поїхала до чоловіка в Португалію, а квартиру свою я просто зачинила на ключ.

Зовиця вирішила, що не хоче більше жити з батьками, а наша квартира, на її думку, просто стоїть. То ж вона вирішила, що може там пожити, адже ми і так зараз за кордоном.

Чоловік мало не погодився, але я знову сказала своє категоричне ні. Не хочу я, щоб зовиця жила в нашій квартирі.

Як ми її потім виселяти будемо, коли повернемося?

Та й справа навіть не в цьому, просто для сестри чоловіка я завжди була поганою, принаймні, саме так вона розповідала родичам.

То чому раптом зараз я маю ставати хорошою?

А ви, на моєму місці, впустили б сестру чоловіка в свою квартиру?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page