З Денисом ми познайомилися випадково, в кафе. Мені було лише двадцять років, і я любила на вихідних відпочити з подругами. Одного разу ми з подругами пішли на каву, в кав’ярні ми познайомилися з трьома молодими хлопцями, серед яких був і Денис. По закінченню вечора він провів мене до таксі і взяв номер телефону. Ми спілкувалися, листувалися і незабаром почали зустрічатися. Гуляли разом вечорами.
Через рік відносин Денис зробив мені пропозицію. Так у мене з’явився люблячий чоловік, він був моєю опорою і підтримкою. Завдяки Денису у мене з’явилася престижна робота – я працювала адміністратором в туристичній компанії. Через два роки народила сина – Максима. Мій чоловік був на сьомому небі від щастя. І так як моя робота приносила дохід більше, ніж Дениса – декретну відпустку взяв він.
На моє здивування чоловік відмінно справлявся з батьківськими обов’язками, дитина завжди була доглянута і нагодована. Кілька разів в році я літала в інші країни – вирішувала питання з туристичними фірмами. І ось після однієї такої поїздки моє життя докорінно змінилося. На той момент Максимкові виповнилося два роки. Я їхала на тиждень до Туреччини. Вдень вирішувала питання нашої фірми, а ввечері можна було відпочити біля моря. Так як їздила одна, то часто спілкувалася з іноземцями, цікавилася їхніми звичаями і визначними пам’ятками.
Так я познайомилася з Ахметом, чоловік добре володів українською мовою, адже часто бував в Україні – спочатку там вчився, а тепер літає теж по роботі. У Ахмета, як і у мене, туристичний бізнес. Відрядження тривало майже тиждень і цього вистачило, щоб я закохалася у практично незнайомого мені чоловіка. Як жити далі, я не знала, але вірила, що коли я повернуся додому, зможу швидко його забути.
Повернулася я, правда, сама не своя. Я намагалася робити все, як і раніше: ходила на роботу, гуляла з сином, розмовляла з чоловіком. Але Ахмет не виходив у мене з голови. Крім того, він щодня мені писав. Просив кинути чоловіка і повернутися до нього. Та я розуміла, що цього зробити не зможу, тому одного разу наважилася йому і написала, що між нами нічого бути не може, просила його все забути. Мріяла, щоб чоловік ніколи не дізнався про цей мій короткочасний роман.
Але якось Денис в одній із соціальних мереж випадково прочитав наше з Ахметом листування. Коли я повернулася додому, на Денису не було лиця. Він сказав, що все знає і просив мене піти. Назавжди…
Всі мої вибачення і виправдання чоловік навіть слухати не хотів. Тільки сухим тоном сказав: «Ми розлучаємося». Я розплакалася, місця собі не знаходила. Все думала, як я могла так вчинити з дорогою людиною. Я щиро шкодувала про свій вчинок, але моїх вибачень чоловік не прийняв і подав на розлучення.
Скоро у нас суд, Денис хоче залишити дитину собі. І я боюся, що суд може прийняти рішення, залишити Максима з батьком, так як Денис більше проводив часу з сином, ніж я. Отак, через один необачний вчинок я втратила і чоловіка, і сина. Ахмет і далі просить їхати до нього. Що мені робити, я не знаю, я дуже заплуталася…
Фото ілюстративне – rosinka173.