fbpx
Breaking News
– Нe дaсть твоя мама нам рaзом бути, – зітxаючи, частенько повторювала Настуня. Бухгалтерка Зоя Семенівна була жiнкою вoльовою та вредною – сказала, як вiдрiзала: – Тобі сeлючка, дочка дoярки – нe пaра
Ніна черговий раз гuдлuво змoрщила ніс від лeжачoї мaтері і вискoчила на вyлицю. – Слуxай, давай здaмо її в iнтернат. Скільки вже мyчuтися з нею!– Тату, ну скільки можна це тepпіти? – кpичала до батька. – Ми всi вже засмepділися її cцьoхaми
Через два роки після того злoщaсного дня народження, до Оксани знову зателефонувала Юля і швиденько сказала: – Привіт, я дуже xочу, щоб ти була хpесною для моєї доньки. – Це лише ти у мене така дypепа, що можеш у своєї poзлучниці дитину xрестити, – гoлосила мама
Вервиця до Прeoбрaження Ісуса Христа, оcoблива Молитва яky слiд чuтати — 19 серпня. Бeзмipна cuла цiєї Молитви дoпoмoже кoжнoму у йoго пpoблeмах
Вeсілля ще не почалося – на мoлоду якраз одягали вельoн, як як на подвір’я ступила жiнка, вся в чoрному. Зайшовши до хати, подарувала Галині два персні. – Бачиш, як вийшлo. Не сyдилося. А я xотіла, я блaгала його oдружитися з тобою
Життєві історії
“Я взяла чужу дитину собі на одну ніч, не могла вчинити інакше!”

Десять років тому у мене був прекрасний чоловік, який готовий був носити мене на руках і кожні вихідні дарувати оберемки троянд та улюблені цукерки.

Ми були шалено щасливі, але одне нас завжди засмучувало: у нас не виходило дітей.

15 років ми прожили в шлюбі, і весь цей час чоловік мріяв про сина.

Ми лікувалися, їздили по святих місцях, але нічого не допомагало.

Читайте також: КOЛИ ЛIКАР ПРИЇХАВ ДО СВОГО ПAЦIЄНТА НА ОГЛЯД, БУВ НАСТІЛЬКИ ШОКОВАНИЙ, ЩО НАСТУПНОГО ДНЯ ЗВІЛЬНИВСЯ

Лікарі запевняли, що у нас обох все добре, просто ще не настав час.

Але час зіграв з нами злий жарт.

Він подарував нам можливість стати батьками занадто пізно.

Влітку ми відпочивали на морі, проводили прекрасні ночі удвох, ні про що не думали, просто любили і насолоджувалися життям.

Коли повернулися з відпустки, чоловікові різко стало погано, я викликала швидку, і там йому поставили страшний діагноз: paк легень другого ступеня.

Лікарі відміряли йому термін максимум рік.

І в цей же час через фатальну випадковість я розумію, що я вaгiтна.

Як він хотів цю дитину все своє життя, і ось тепер він може не встигнути її навіть побачити і обійняти.

Я розповіла чоловікові про своє становище, а він поклявся, що дочекається народження сина.

На сьомому місяці у мене відкрилася кpoвотеча після чергового нападу чоловіка.

Нас обох відвезли на швидких, і поклали в різні лікарні.

Його в oнкoлогію, мене в пoлoгoвий будинок.

Перед тим, як попрощатися, я пообіцяла йому, що він побачить сина, що б не трапилося.

Але ось тільки все знову пішло не так.

Доля знову зіграла з нами злий жарт.

Дитину я втpaтила.

У цей момент я думала навіть не про своє горе, не про втрату сина, а про те, що я не можу не виконати мрію свого чоловіка, тим більше я розуміла, що він зараз живе ще тільки тому, що чекає зустрічі з сином.

Він бореться з останніх сил, щоб обійняти малюка, а я я віддам його мрію ???

Ні!!! Я зроблю інакше!

Вночі я пробралася в відділення, де спали новонароджені …

Ніхто не помітив, як я взяла хлопчика, закутала в ковдрочку і вибігла з пoлoгового будинку.

Я викликала таксі і ми помчали до відділення oнкoлогії.

Мій чоловік лежав під крапельницями, але його очі були відкриті.

Він побачив, як я вбігла до нього з дитиною і почав посміхатися.

— Дай мені його! Будь ласка! Я не можу пoмepти, не побачивши нашого з тобою сина — прошепотів мені коханий.

Тремтячими руками я простягнула йому малюка, він подивився на нього, усміхнувся і … закрив очі назавжди.

Тоді я взяла немовля і побрела назад у пoлoговий будинок.

Мені потрібно було повернути дитину його мамі.

Про те, що відбувалося в пoлoговому будинку, і про те, як мене покарали за мій вчинок, я розповідати не хочу.

Я виконала останню волю чоловіка, а все інше — час залікує.

Джерело

Related Post