Хочу написати сюди, можливо, просто виговоритися, щоб стало легше, а, можливо, отримати гарну дієву пораду, яка допоможе мені обрати вірний життєвий шлях.
Справа в тому, що я чекаю дитину, але знаходжуся в стаціонарі. Стан у мене непростий, тому фахівці радили, залишатися поки в стаціонарі.
Це у мене третя дитина буде, я людина відповідальна, тому вирішала дослухатися до фахівців і залишилася в лікарні, виконую усі їх рекомендації, щоб дитина була здорова і прийшла на цей світ вчасно.
Але є один фак, який зараз не дає мені спокою, який, можна сказати, перевернув моє життя.
І, хоча мені зараз потрібно бути спокійною, але важко непросто з цим. Цього не дають зробити мої думки.
Справа в тому, що на днях я дізналася, що чоловік зустрів іншу і, поки я знаходжуся тут, він десь там з нею.
Дмитро зовсім нічого не робить вдома, всю домашню роботу і двох дітей просто залишив на мою маму. Вигадує, що в нього багато роботи, тому щодня затримується допізна, а на домашні клопоти і дітей йому часу не вистачає.
Я вже тиждень, як в стаціонарі. Чоловік забіг до мене лише один раз, купив лише сок і якісь фрукти. Мама з татом лише постійно провідують мене.
З Дмитром я ще не говорила, він не здогадується, що я все знаю. А в мене якийсь камінь на душі. Поки не знаю, що мені йому говорити, як бути далі, спершу хочу обдумати все, щоб не зробити помилок.
Мене тішить лише те, що квартира, в якій ми живемо, належить лише мені і, в разі розлучення, мені з дітьми буде де жити. А ще у мене дуже хороші батьки, які підтримують мене у всьому, тому я не залишуся одна, вони завжди мені допоможуть і з дітьми і фінансово, по можливості.
Але я не хочу зробити помилку. Справа в тому, що Дмитро ніколи не був таким. він завжди був уважним чоловіком та добрим татом, всі ці роки ми дуже гарно з ним жили. Він, дійсно, дуже хороша людина.
Та зараз чоловіка наче підмінили, він дуже змінився. Я не знаю, чи то та жінка так вплинула на нього, чи це криза середнього віку?
Що так могло змінити людину за такий короткий час? І чи стане він таким, як був раніше – хорошим сім’янином?
Але я чомусь зараз не маю до нього таких трепетних почуттів, навпаки, попросила маму випрати всю постіль, яку вона мені принесла з дому після нього. Попросила, щоб вона прибрала все, вичистила в квартирі, адже думки про Дмитра і ту пані мені дуже огидні.
Я заплуталася. Не знаю, що робити? Що кому говорити? Чи варто зберігати сім’ю, адже Дмитро чимало років був хорошим чоловіком? Чи зможу я сама забезпечити трьох дітей? Чи варто берегти сім’ю з таким чоловіком заради дітей?
Дуже багато питань. А відповіді я не знаю. Як би ви вчинили на моєму місці?
Фото ілюстративне.
