Я вже не молода, мені 63 роки, і я вирішила переписати свій будинок на внучку. Та зробити це я не встигла, бо до нас заявилася Марина, яка розлучилася з своїм багатим чоловіком, а якщо точніше, то він кинув її заради молодшої і красивішої. Марина повернулася в село і хоче жити з нами. А ще, вона мріє про те, що донька її пробачить. До речі, Марина злиться, що Надійка мене називає мамою, а не її. Каже, що це я налаштувала її рідну дитину проти неї

Свою єдину донечку я народила у 18 років, а вже в 38 я стала бабусею. Через 5 років, коли мені було 43, донька привела мені онуку, і сказала, що тепер дитина буде жити зі мною. Так що я свою внучку виростила сама.

Оскільки я завжди виглядала молодшою за свої роки, то більшість людей думало, що це моя дитина, яку я народила в пізньому віці.

А сталося от що. Донька моя, Марина, теж як і я, рано вийшла заміж, відразу дитину народила. Але сімейне життя у них не складалося, тому через рік вони розлучилися.

Зять зразу пішов до іншої, а донька повернулася до мене, поки дитина була дуже маленька.

Коли внучка пішла в садок, Марина поїхала в місто шукати роботу. Але натомість знайшла там багатого нареченого.

Вона побоялася йому розповісти про своє минуле і про те, що у неї є дитина, тому внучку вона привезла мені. З обіцянкою, що як лише трапиться слушна нагода, вона обов’язково про все розповість своєму законному чоловікові і забере донечку до себе.

Але цього не сталося. Марина вийшла заміж, народила ще одну дитину, хлопчика, а про Надійку, донечку, яку залишила у мене, наче й забула. Ні, чоловікові вона про неї розповіла, але бажання забрати дитину до себе у них не виникло.

Тож внучку я виростила і виховала сама. Надійка мене мамою кликала, а я не мала нічого проти, навпаки, мені було приємно. Єдине, що мене засмучувало, так це те, чому моя старша донька виросла такою черствою людиною.

20 років ми з Надійкою жили окремо, а моя донька Марина з чоловіком і сином теж окремо. Весь цей час ми майже не спілкувалися.

Я вже не молода, мені 63 роки, і я вирішила переписати свій будинок на внучку. Та зробити це я не встигла, бо до нас заявилася Марина, яка розлучилася з своїм багатим чоловіком, а якщо точніше, то він кинув її заради молодшої і красивішої.

Сина їхнього він переманив на свою сторону грошима, а моя донька повернулася до мене з пустими руками, повністю морально розбита, адже від неї відмовився не лише її чоловік, але і її син.

Марина повернулася в село і хоче жити з нами. А ще, вона мріє про те, що донька її пробачить. До речі, Марина злиться, що Надійка мене називає мамою, а не її. Каже, що це я налаштувала її рідну дитину проти неї.

Уявляєте? Вона сама справ натворила, а тепер хоче зробити мене винною.

Внучка з рідною мамою спілкуватися не хоче, каже, у неї єдина рідна дитина – це я. І я її розумію.

Але що тепер мені робити? Як правильно врегулювати стосунки з Мариною?

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page