fbpx
Життєві історії
Я вже й думати забула про колишнього чоловіка, а тут він знову з’явився в нашому житті. Приїхав і став проситися назад, каже, що скучив за мною і за дітьми. Звичайно, я не повірила, і не помилилася

Чотири роки тому мій чоловік пішов від мене до іншої жінки. На той час ми були разом з ним майже 14 років, у нас двоє дітей. Одружилися ми коли мені було 22, а Миколі 24. Ми обоє були з одного села.

На початку нам дуже допомагали батьки з обох сторін, бабусі постійно були поруч, допомагали мені з дитиною, діди допомагали у свою чергу чоловікові, ремонтували будинок, будували сараї для сільськогосподарської живності, розорали пристойну ділянку під город.

Життя кипіло, ми на досягнутому не зупинялися, покращували своє життя як могли. Багато хто в селі нам заздрив, ми жили дуже добре за мірками села.

Невдовзі я народила другу дитину, тепер у нас був синочок і донечка. Я була вдома з дітьми, займалася господарством і городом, а Микола працював, він без роботи майже ніколи не сидів. Коли ферму в селі розформували, брав підробітки по селі, кому воду провести, кому опалення зробити чи переварити, навесні городи орав мотоблоком, та підробляв у гаражі у слюсарем, машини ремонтував.

Але діти підростали, наші витрати зросли, і тоді Микола наважився їхати на заробітки. Наш сусід вже кілька років їздив, і Миколу мого з собою кликав, казав, що його золоті руки пригодяться усюди.

Ми навчилися жити без чоловіка, коли він був по пів року на заробітках. Приїжджав два-три рази в рік, в основному на свята. Але з часом я помітила, що чоловік і рідше приїжджає додому, і грошей менше привозить.

Я навіть не могла подумати про іншу жінку, але моя сусідка, чоловік якої працює разом з моїм, не втрималася і розповіла мені правду – у мого чоловіка є інша жінка, він з нею живе, зробив ремонт в її квартирі, і не знає, як мені про все розповісти.

На той час я з дітьми переїхала до будинку, який належав моїм батькам, а вони переїхали до сусіднього села в будинок бабусі. Що я мала робити з отриманою інформацією? Я розуміла, що якщо скажу чоловікові, що я про все знаю, то це лише спростить йому життя, йому легше буде від нас піти.

Так і сталося – коли він приїхав, я не витримала і запитала про все прямо, і тоді він зізнався, що приїхав розлучатися. Таким чином я залишилася сама з двома дітьми.

За ці чотири роки ми про Миколу нічого не чули, він інколи через сусіда передавав дітям гроші, але суми були мізерними, бо тепер Микола вкладався в свою нову пасію.

Я вже й думати забула про колишнього чоловіка, а тут він знову з’явився в нашому житті. Приїхав і став проситися назад, каже, що скучив за мною і за дітьми. Звичайно, я не повірила, і не помилилася.

Його нова пасія, яка була молодша за Миколу майже на 10 років, вирішила, що Микола їй вже не підходить і пішла від нього до молодшого. От він і згадав про мене.

А навіщо він мені тут потрібен? Він там усе зробив тій жінці для чудового життя, а тепер він їй не потрібен. А мені тепер навіщо? Діти не бажають його бачити теж. Я спокійно жити почала, вже звиклася з новим життям без Миколи.

Але Микола згадав, що він в наш будинок теж вкладався, тому має на нього право. Згадав він про це лише зараз, бо коли хотів, щоб я швидше дала згоду на розлучення, то казав, що все спільно нажите майно він залишає мені і дітям.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page