Мені підійшов пенсійний вік і я вирішила таки йти на пенсію. Спочатку думала ще працювати, але потім таки зрозуміла, що прийшов час відпочити.
Зрозуміло, що прожити на одну пенсію буде складно. Деякі накопичення в мене, звичайно, є, але витрачати їх не хотілося б: невідомо, що попереду.
Тому сподіваюся на допомогу сина. Заробляє він добре, так що я цілком можу собі дозволити піти з роботи.
Син у мене – молодець! Каже: «Мамо, без проблем тисяч п’ять щомісяця я тобі зможу виділяти».
Так ми і домовилися, мені все підходило. Але про це почула його дружина і влаштувала сцену. Тепер син під її впливом передумав.
Синові моєму 36 років, Ольга – це моя невістка. Я з нею намагаюся добре жити, ділити нам нічого, на людях ми підтримуємо ввічливий нейтралітет.
Але, якщо чесно, то невістка мені не дуже подобається. Та я вирішила нічого синові не говорити, їм обом добре, то й я не втручаюся.
Ольга теж до мене ставиться дуже холодно. Онуці моїй вже 5 років, а вона, як і її мати, не відчуває до мене особливо теплих і ніжних почуттів.
Ольга не працює, сидить з дочкою, забезпечує родину один син. Але, як я уже сказала, заробляє він багато, тому їм вистачає з лишком.
У них простора квартира, сучасні меблі і техніка, регулярні поїздки на відпочинок, та й купує невістка собі все, що захоче.
Якусь частину своєї зарплати син віддає дружині, але всю суму не вказує. Невістка не знає, скільки там. І правильно, я вважаю!
Сама вона за останні роки ні копійки не заробила…
Син мені так і сказав – мамо, не хвилюйся, на мене можеш розраховувати! І я розраховувала!
Але тут неочікувано своє слово сказала невістка – вона проти, щоб син мені допомагав. Каже, якщо так, то вже і її мамі треба допомагати.
Ольга вважає, що у шістдесят років повністю сідати синові на шию – рано. Каже, були б я геть літня і немічна, ну зрозуміло, тут взяли б забезпечення на себе. Але зараз зашвидко ще.
Невістка впевнена, що у свої роки я ще маю заробляти на себе сама, надто рано я надумала піти на відпочинок.
Вона мені каже, щоб я підробітки шукала.
А якщо не хочу працювати, то маю жити на пенсію. Мовляв, син нічого мені не винен.
А мені так прикро, от доживе до моїх років – я на неї подивлюся!
Я вже два місяці на пенсії, але обіцяних 5 тисяч син так і не дав жодного разу. Впевнена, це все через невістку.
Тепер не знаю, що робити. З роботи я розрахувалася, а пенсії мені не вистачає зовсім. Як далі жити, просто не знаю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.