fbpx

Я вже давно немолода жінка, але й досі працюю на роботі і економлю кожну копійку, щоб допомогти своєму дорослому синові віддати борги. Я вже й до родичів зверталася за грошима і до сестри рідної. Та рідня лише дивується мені, але допомагати ніхто й не збирається зараз

Я мати і завжди намагалася допомогти своїй дитині у всьому і ніколи не шкодувала себе і своїх сил, навіть коли були важкі часи і мені самій було непросто. Проте, всьому є межа, тому що зараз я допомагаю своєму синові виплачувати борги і розумію, що довго я так не зможу, відчуваю, що десь я допустила велику помилку і не знаю, як я зможу виправити її.

У мене вже далеко не той вік і я не можу заробляти ті ж суми, що раніше. Мені довелося набагато зменшити майже всі свої витрати і жити на одному лише хлібі та макаронах, проте це не дуже допомагає мені зараз, щиро кажучи.

Син мій Михайло теж дуже багато працює і намагається сам допомагати мені та бере велику частину витрат на себе, але у нього не виходить повністю покрити свої борги.

Я як наслухаюся від людей різних історій про те, що матері самотужки роками виплачують борги своїх дітей, поки ті не працюють, то взагалі не розумію як можна так жити. Якщо ми обоє зараз працюючі люди не здатні повністю розплатитися з боргами, то як вони поодинці справляються з цим усім.

Звичайно, у мене були думки позичити гроші у знайомих, щоб віддати борги, але ніхто з них мені не допоміг. І це найприкріше, тому що в цьому віці мене кинули в такій важкій ситуації навіть мої друзі. Вони хоч і не відмовили прямо, але сказали, що їхнім дітям дуже потрібні гроші, але я теж все розумію. Так, їх складно в цьому звинувачувати, адже вони мені нічим по факту не зобов’язані, але все одно мені хотілося б, щоб я не була одна, щоб у непростий час хтось з рідні був поруч.

Найсумніше в цій історії те, що в такому темпі і способі життя, який у мене зараз, мені потрібно хоча б ще 5 років. Ми порахували, що при нинішніх доходах тільки через цей час у нас вийде виплатити все до копійки і нарешті жити спокійніше, не економлячи кожну копійку.

Моя рідна сестра каже, що я занадто багато на себе беру і в ідеалі мені потрібно було залишити свого сина один на один з його проблемами та боргами. Я не підтримую її думки зовсім, хоча з самого початку теж вже думала про це. Все-таки він чоловік і доросла людина, а значить здатний самостійно заробляти собі на хліб.

Адже так живе більша частина його друзів і знайомих. Мені ніколи не доводилося чути про те, що батьки допомагали їм з грошима. А місто у нас невеличке, тому чутки тут поширюються аж занадто швидко. Мені зараз все важче і важче заробляти гроші для сина. Але розумію, що потрібно бути стійкою в ті моменти, коли справа стосується твоєї родини.

Чи варто залишити сина з його боргами самого?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – vsim.

You cannot copy content of this page