fbpx
Життєві історії
Я вже давно на пенсії, але не хочу, щоб діти часто приходили до мене. Донька щодня з роботи прибігає, щось мені їсти приносить, розповідає, а сама на годинник поглядає, бо потрібно бігти додому вечерю готувати. Потім приходить зять, запитує, що допомогти мені. А щовихідних донька присилає до мене онука. Я колись навіть подумати не могла, що житиму так на пенсії

Я ніколи не скаржуся, не прошу до себе уваги – живу собі потихеньку. Давно вже на пенсії, дуже чекала цей період, люблю тишу, відпочинок, навіть в дома з подружкою.

Зараз я сама собі господиня, коли хочу – тоді і встану. Захочу погуляти – вийду, немає настрою – з книжкою посиджу, або вишиваю щось собі.

Я радію самотності. Я з тих людей, які люблять спокій і тишу. Чому я це розповідаю? Бо багато людей можуть мене зрозуміли, а моя рідна дочка – ні. Вона наполегливо заважає моєму відпочинку, а якщо я відмовляюся від її візитів, то ображається.

Я не сумую сама і якщо мені треба, вийду і на концерт, і в парк. Навіть в магазини люблю ходити одна. Дочка ж вважає, що в компанії веселіше, є з ким порадитися.

Забіжить після роботи до мене мало не щодня, втомлена, в сумці продукти на вечерю. Ось і сидить, постійно одне і те саме запитує, а сама на годинник поглядає – треба додому бігти. Час мій і свій витрачає! Кажу, треба буде – сама покличу, образиться, дверима стукне і йде. Чоловікові своєму скаже, що я сказала, щоб вона йшла додому.

Увечері приходить зять: “Що нам допомогти?” Нічого не треба. На наступний день онука до мене просить йти: “Бабусю йди, розважай, а то зовсім відлюдькувата стає”. Ось він сидить зі мною, в телефон грає, а я телевізор дивлюся. Нагодую пиріжками, цукерок в кишені покладу. Хороший у мене онук. Каже: “В кіно давай тебе зводжу”. Мені з комп’ютером допоміг розібратися. Зараз кіно і вдома дивлюся, яке захочу.

Дочка каже, що я завжди незадоволена ні нею, ні її чоловіком, ні своїм онуком. Але ж це не так. Я намагаюся бути привітною, годинами уважно слухала все, що мені не цікаво зовсім, що вона розповідала: хто що на роботі говорить, де капуста дешевше. Аби донька не ображалася на мене. Піде – зітхну з полегшенням, навіть кіт ховається, коли вони до мене приходять, коли донька прибирає в кухні все на свій лад. Потім знову все переставлю, як мені зручно, витрачу цілу годину після її «допомоги».

Як мені поговорити з дітьми, щоб вони зрозуміли і не ображалися на мене.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook