fbpx
Життєві історії
Я познайомилася з Павлом. Якось ми зайшли в магазин і він запитав що мені купити

З чоловіком я розлучилася 10 років тому. Тому розраховувати я могла лише на себе. Добре, що після розлучення мені дісталася однокімнатна квартира, а трикімнатна квартира в центрі міста, автомобіль і дача залишилися чоловікові. Я була щаслива, що маю хоч своє власне житло.

Згодом донька пішла в садочок, я вийшла на роботу, але мала невелику зарплату, так як працювала неповний робочий день і часто брала вихідні дні.

А одного дня я гуляла з донькою в парку, ми поверталися з садочку і я зустріла Павла. Він виявився дуже хорошою людиною.

Одного разу Павло сказав, що в нього нічого немає на вечерю і, раз ми гуляли всі разом, попросив нас зайти з ним в супермаркет. Коли Павло купив собі всі необхідні продукти, неочікувано повернувся до мене і запитав:

– Вибач, я трішки забув. Можливо, тобі щось потрібно? Вибирай, що вам з донечкою треба, я куплю.

І Павло це сказав так щиро, ніби знав мене все життя. І я йому відповіла:

– А купи нам, будь ласка, йогурт дитині і молока. І купи ще шматок м’яса, в нас вже тиждень в дома не було м’яса.

Павло так щиро посміхнувся і ми пішли по м’ясо. Він купив в той вечір нам багато продуктів і я була така щаслива. Павло все заніс до нас квартиру, два великі пакети поставив в коридорі і сказав, що йому потрібно бігти додому, адже рано на роботу, а ще потрібно готувати вечерю.

Я вперше зрозуміла, що це людина, яка буде піклуватися про нас, дуже добра і відповідальна людина. Згодом ми одружилися, тали жити в моїй квартирі, а його здавати в оренду. Наше життя стало кращим, згодом у нас з’явився синочок.

Павло дуже добрий батько для наших дітей, найкращий чоловік. За 6 років шлюбу він мені не подарував жодної квіточки, але він така добра та щира людина. Досі дякую долі, що він зустрівся на моєму життєвому шляху.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page