З своїм чоловіком я розлучилася ще шість років тому. Коли ми одружилися, я вже чекала дитину. Напевно, саме тому Валерій і зробив мені пропозицію.
Познайомилися ми в Києві, де вчилися разом. Я родом з Херсонської області, а Валерій – з Івано-Франківської. Після закінчення навчання ми знайшли роботу в столиці, зняли квартиру, почали жити разом.
Коли я дізналася, що чекаю дитину, ми вирішили узаконити стосунки. І на цьому етапі я познайомилася з мамою мого майбутнього чоловіка. Віра Федорівна, моя майбутня свекруха, приїхала до нас в гості на кілька днів.
Я їй не сподобалася відразу, причин як таких не було, просто не підійшла. Вона мені про це сказала прямо в очі, і попередила, що в своєму домі мене бачити не хоче.
Про причини я можу тільки здогадуватися, Валерій у неї єдиний син, а її пoкійний чоловік довгий час був головою сільради. Родина у них доволі заможна, не те, що я. Мене виховувала бабуся, бо мами не стало ще в дитинстві, а батька свого я ніколи не бачила. То ж приданого, як то кажуть, у мене не було.
Ми стали жити в Києві, але сімейне життя у нас чомусь не складалося. Коли ми зрозуміли, що занадто різні, ми розлучилися. Я повернулася до себе на Херсонщину, а Валерій залишився в Києві.
З початком війни нам з донечкою вдалося виїхати спочатку в Польщу, а потім ми зупинилися в Чехії. Умови життя були не найкращими, та я і за це дякувала Богу, бо повертатися мені просто не було куди – мій дім розбомбили.
Підробляти я не могла, бо не було з ким залишити донечку, то ж ми перебивалися соціальною допомогою.
Я вже була готова починати нове життя в Празі, аж тут мені приходить повідомлення від колишньої свекрухи. Віра Федорівна мені повідомила, що Валерій пішов служити в ЗСУ, а вона трохи прихворіла, їй догляд потрібний.
От вона мені і запропонувала повернутися в Україну і жити біля неї. Свій будинок вона обіцяла переписати на внучку. Каже, що все зрозуміла, що нічого ціннішого, ніж родина, в світі немає.
І Валерій потім написав. Сказав, що дуже шкодує, що все так вийшло. Просив повертатися, а після Перемоги ми знову одружимося.
А я не знаю, що мені робити. Я такого просто не очікувала. Повертатися в Україну, чи все ж пробувати починати за кордоном життя спочатку.
Фото ілюстративне.