fbpx
Життєві історії
Я вирішила, що все своє майно розділю навпіл між своїми дітьми: сином і дочкою. Я зроблю це для того, щоб ніхто не ображався на мене. Двокімнатну квартиру, в якій я зараз живу, дачу, гараж – нехай продають і ділять на дві частини. Обом дітям порівну нехай буде. А донька, коли дізналася, таки образилася на мене, вона вважає, що братові ці гроші не потрібні

– Я все ж вирішила, що все своє майно розділю навпіл між своїми дітьми: сином і дочкою. Я зроблю це для того, щоб ніхто не ображався на мене! – ділиться 66-річна Ольга Пилипівна. – Двокімнатну квартиру, в якій я зараз живу, дачу, гараж – нехай продають і ділять на дві частини. Грошей небагато, я собі на поминки відкладала, але, якщо щось залишиться, теж на дві частини нехай ділять – Ярославі та Олегу. Обом дітям порівну нехай буде.

Особливих багатств за життя Ольга Пилипівна не нажила. Квартира у неї невеличка, в старому будинку, дача теж маленька: невеличкий будиночок без особливих зручностей, хіба що з проведеною електрикою.

Є ще гараж, що залишився від чоловіка. Машину давно продали, а гараж Ольга Пилипівна здає в оренду своєму сусідові за невелику плату, аби не стояа порожнім.

– Думала гараж продати, але щось руки поки не дійшли! – розповідає Ольга Пилипівна. – Нехай поки стоїть, сам себе він окупає. Діти потім розберуться, що з ним робити.

Дітей у Ольги Пилипівни двоє – 37-річна дочка Мирослава і 34-рирічний Олег.

– Олег у нас добре влаштований в житті! – розповідає Ольга Пилипівна. – Пощастило йому добре! В інституті подружився з сином одного топ-менеджера великої компанії, на стажування батько друга потім взяв їх до себе. Ну, друг там не сильно старався, у нього і без стажування все було добре, а Олег зумів осісти там і показати себе з найкращої сторони, одним словом, він добре зарекомендував себе. Після закінчення стажування йому запропонували підробіток, а потім і хорошу вакансію. Кілька років не їв, не спав, ночував в офісі – будував кар’єру. Кажуть, у великих компаніях це складно, але у Олега все вийшло досить непогано, в свої роки він уже начальник відділу. Скільки отримує зарплати мій син, не знаю точно, але думаю, тисяч 30 є, а може, і більше.

У Олега трикімнатна квартира, два автомобілі – для себе і дружини. Цієї зими вони з дружиною купили ділянку земельну під столицею, почали будувати великий будинок.

Дружина Олега не працює давно, сидить вдома з двома дітьми-дошкільнятами і займається сімейними справами. На ній ремонти, переїзди, будівництво, планування сімейного дозвілля – графік досить щільний, одній не впоратися. Тому на допомогу дружині Олег найняв жінку, яка допомагає по господарству, сидить з дітьми і виконує різні дрібні доручення, які дає їй його дружина.

Сам Олег ніколи не скупитися, допомагає і матері своїй. Ремонт їй в квартирі зробив недавно дуже хороший, подарунки дарує хороші. Ольга Пилипівна, в свою чергу, пропонувала Олегові з дружиною допомогу з онуками, але ті відмовилися навідріз – просто так, мовляв, приходьте в гості до нас, а робити нічого не потрібно, ми самі.

В гості Ольга Пилипівна до свого сина ходить нечасто, але відносини з дружиною Олега у них цілком нормальні.

З дочкою теж відносини непогані, але за Мирославу у Ольги Пилипівни, як кажуть, болить душа. У 18 років Мирослава народила дитину – дівчинку, поспішно вийшла заміж заміж. Шлюб тривав недовго – через півтора року розлучилися, причому, колишній чоловік ще й примудрився залишити Мирославі чималі борги і кредити.

– Довелося мені закочувати рукава і допомагати їй виплачувати усе та повертати борги чоловіка! – розповідає Ольга Пилипівна. – Я ще працювала тоді, найняла няню для своєї внучки. Мирослава теж відразу пішла працювати, ще й на декілька робіт. Поступово віддала усі борги та кредити чоловіка, трішки встала на ноги. Кредит за житло ось навіть виплатила недавно! Квартира у неї дуже маленька, але вже щось. У планах було розширення, але. Загалом, внучка, донька моєї Мирослави, нас кілька тижнів тому приголомшила – чекає дитину.

Внучці Ольги Пилипівни 20 років. Батька у дитини немає, вірніше, є, звичайно, але дитина йому не потрібна зовсім, він каже, що не планує ще сім’ї, а хоче влаштувати своє життя. Він студент, і взяти в матеріальному плані з нього нічого.

Але дівчинка сповнена оптимізму – мовляв, мама геть її взагалі в 18 років народила, і впоралася з усім чудово і без чоловіка! І вона впорається теж. Тим більше, наївно заявляє дівчинка, мамі допомагала одна тільки бабуся, а їй зможуть допомагати аж двоє – і бабуся, і мама.

– А що робити, будемо допомагати, вибору, виходить, у нас іншого немає! – зітхає Ольга Пилипівна. – Все життя шкодувала, що у дочки освіти толком немає. Спробуємо зробити так, щоб у внучки була хоча б! Народить і нехай йде вчитися далі в свій інститут, я з дитиною буду сидіти.

Жити молода мати з дитиною на час переїде до бабусі, Мирослава буде працювати і забезпечувати всіх – себе, дочку, онука і маму заодно. Природно, ні про яке особисте життя для себе вже не може бути й мови, поки дочка не встане на ноги, а коли це буде, ніхто не знає.

І допомоги чекати нізвідки зараз.

Навіть спадок буде у Мирослави не такий вже великий: пів квартири, пів гаража і пів старої дачі.

Про рішення матері з приводу спадщини – «все навпіл» – Мирослава вже знає, і воно її не радує. Заможному брату ці жалюгідні крихти абсолютно не потрібні вважає сестра. Ну, вкладе він це в своє будівництво будинку – з огляду на те, що там робиться все капітально, ця сума особливо ні на що не вплине. А ось Мирославі, її доньці та онуку двокімнатна квартира матері могла б істотно спростити життя.

Але Ольга Пилипівна вважає, що ділити треба порівну, щоб нікого не образити. Чи це правильно? Або все ж вона неправа і має віддати все своїй доньці, якій зараз дуже непросто?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page