Я хочу продати свою спадкову квартиру, але моя мама не дозволяє мені цього зробити.
Тим, що різні покоління думають по-різному вже нікого не здивуєш, але погодьтеся, що інколи переконати в чомусь маму – це велика проблема, яка майже не вирішується.
Мені 35 років, ми з мамою і дочкою-п’ятикласницею живемо в двокімнатній квартирі.
Повернулася я до мами після того, як розлучилася з чоловіком. І зараз в матеріальному плані у нас все дуже і дуже скромно.
Я працюю, але зарплата у мене невелика. Аліменти від чоловіка теж мізерні.
Мама вже не працює, бо здоров’я останнім часом у неї не дуже, і все більше грошей іде на лікування.
Дочка росте, хочеться теж їй дати все необхідне.
А грошей на нормальне життя нема! От я і вирішила продати квартиру, яка просто стоїть і проїдає мої гроші у вигляді оплати за комуналку.
Та моя мама стала категорично проти, вона переконана, що зараз не найкращий час продавати нерухомість.
Ця квартира дісталася мені п’ять років тому у спадок від тітки. Помешкання старе, потребує ремонту, до того ж, знаходиться в невеликому містечку за 200 кілометрів від нас.
Туди жити я точно не поїду.
Пробувала здавати, але мені трапилися такі квартиранти, що ледь квартиру не рознесли. Після того, як я їх з поліцією виселяла, я зареклася, що нікого більше брати не буду.
Отак стоїть собі квартира, а я за неї щомісяця мушу комуналку платити.
Так мені і прийшла в голову ідея продати нерухомість, а за виручені гроші хоч трохи покращити собі життя. Адже мені так набридло на всьому економити, хочеться і нормально одягнутися, і щось доброго з’їсти.
Але мамі цей варіант не підходить – продати квартиру і гроші проїсти. Вона вважає, що гроші розлетяться миттю, не встигнеш і зрозуміти, куди.
Мама переконує мене у тому, що зараз квартира – це актив. Потім, може, доньці як старт дістанеться.
Каже – продати нескладно, а як потім купувати? Але ж час летить, років через десять постане житлове питання!
Не знаю, хто з нас має рацію?
Мені здається, що це радянський підхід – “хай собі стоїть”, замість того, щоб думати, що життя одне, і треба жити “тут і зараз”.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.