Я у своїх батьків єдина дитина, а в мого чоловіка є ще брат і сестра. Донедавна у нас не стояло питання про допомогу батькам, навпаки, це вони нам допомагали. Мої батьки, наприклад, ще до весілля мені двокімнатну квартиру купили. А також прикупили однокімнатну для себе, на старість, яку зараз здають.
У Володимира власного житла не було, тому після весілля він переїхав до мене. Ми жили цілком самостійним життям, у батьків нічого не просили. А нещодавно мама мого чоловіка вийшла на пенсію, батько його ще працює. І тут відразу свекруха заявила, що відтепер діти мають їм допомагати. Вони їх виростили, а тепер їхня черга.
Окрім Володимира в сім’ї є ще син та молодша дочка. Наскільки мені відомо, свекри своїм дітям не особливо допомагали, і як тільки ті досягли повноліття, вони відправили їх у самостійне плавання.
Старший брат одружений, живе з дружиною і дитиною окремо в квартирі, яку вони взяли в кредит. Молодша дочка теж заміжня, живе у чоловіка. Але від них усіх вимагається допомога батькам.
Батьки Володимира далеко не бідні люди. У них є квартира, дача, гараж, пенсія свекрухи і зарплата свекра. По великому рахунку без допомоги дітей вони б цілком могли обійтися, але ні.
Спадщина у цій сім’ї визначена заздалегідь — квартира дістається молодшій дочці. Таке рішення вже давно ухвалив батько Володимира. На його думку, він має забезпечити житлом лише доньку, а сини повинні крутитися самі.
Ми з чоловіком отримуємо приблизно однакову зарплату. Плюс мої батьки досі нам допомагають – оплачують комунальні послуги. Вони здають свою другу квартиру, а оренда житла якраз покриває оплату комуналки для себе і для нас.
Але нещодавно я дізналася, що чоловік щомісяця віддає своїй матері по три тисячі гривень. Зазвичай ми з чоловіком витрачалися на харчування приблизно порівну, лише на відпустку відкладали разом. На свої власні потреби я заробляю сама.
І ось ця ситуація з свекрами мене дуже зачепила. Спочатку я обмірковувати цю ситуацію, спробувала змиритися. Заспокоювала саму себе – не знала ж раніше і все було добре. Але потім я таки наважилася поговорити із чоловіком.
Живемо ми у мене вдома, квартиру оплачують мої батьки. Виходить, що ми допомагаємо батькам Володимира за рахунок моїх батьків. Тому щоб відновити справедливість, я запропонувала самим сплачувати за комунальні послуги, відмовившись від допомоги моїх батьків. Та й увесь сімейний бюджет загалом я вирішила переглянути. Чоловікові я запропонувала ділити витрати порівну, а з залишків нехай виділяє мамі скільки завгодно.
Чоловікові така розмова звичайно не сподобалася. За своїх батьків йому стало прикро. На думку Володимира, мої батьки не потребують нічого, а його мати пенсіонерка, батько отримує не так багато, їм допомога зараз дуже потрібна.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
