Я вийшла заміж за чоловіка, лише тому, що у нього було багато грошей, його я не кохала. Він догоджав мені в усьому. Та через 2 роки, я повернулася до своїх батьків, не хочу більше так жити. У мене є прекрасний чоловік Олег і скоро з’явиться на світ наш синочок, думаю назвемо його Артем. Сімейні стосунки в нас чудові і ми дуже кохаємо одне одного. Тепер, давайте я почну з самого початку.
Коли мені було 18 років, я вже закінчила технікум і працювала менеджером в невеликій компанії. На жаль з батьками у мене завжди були непорозуміння і після чергової сварки з мамою, я зібрала речі і пішла з дому. Я почала знімати квартиру і жити окремо. Було спочатку дуже важко, як і в моральному плані, так і в фінансовому. Буквально через 3 місяці, в кафе, я познайомилася з хлопцем Валерою, він був старший за мене на 9 років, але це мене не збентежило. За матеріалами
Ми почали зустрічатися і буквально через кілька місяців я переїхала до нього жити. Скажу відразу, кохати, я його не кохала, швидше за все мене влаштовувало те, що він мене кохав, в усьому мені догоджав, дарував подарунки і мені було просто зручно.
Так ми прожили близько 2 років, встигли навіть забігти в РАЦС і зареєструвати наші відносини. Але без кохання, як кажуть, нікуди не дінешся. Він почав ревнувати мене буквально до всього. Я не витримала його натиску і пішла від нього. Повернулася до своїх батьків, вони мене прийняли без розмов. Так я жила близько року, будинок, робота і знову будинок.
І знову в кафе я познайомилася з хлопцем Олегом. Поспішати жити ми не збиралися, а лише просто зустрічалися. Так пройшли 2 роки. Ми познайомилися з батьками одне одного, з родичами. Всі називали мене його нареченою, так, я була не проти вийти за нього заміж. Ось його я дійсно покохала і боялася втратити. Нарешті, через 3 роки після нашого знайомства він зробив мені пропозицію, і я з радістю погодилася. Весілля гучного не було, ми зібралися з кафе і відзначили цю подію в колі сім’ї.
І так почалося наше сімейне життя. Було дуже багато труднощів. Спочатку його мати чомусь стала проти мене, хоча на початку я їй завжди подобалася. Були проблеми з роботою, з житлом. Але найголовніша проблема полягала в тому, що я не могла народити дитину. Але на щастя, Олег мене підтримував і допомагав мені впоратися з усіма труднощами.
І ось через два роки сталося диво – я дізналася, що скоро стану мамою. Ми були щасливі. І я знаю точно, що після народження малюка у нас буде тільки ще краще.
Хочу сказати всім дівчатам і жінкам, не женіться за багатством, шукайте своє кохання і ви обов’язково його знайдете.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
