fbpx
Життєві історії
Я вийшла заміж за Олексія, а потім полюбила його тата. Моєму свекру трохи за сорок і я не знаю, що з цим тепер робити, думаю про розлучення

З Олексієм ми одружилися недавно, всього два роки тому. Взяли квартиру під виплату і поки ще сплачуємо кредит, живемо зараз у моїх батьків. Економимо, так би мовити.

Раніше ми жили у батьків чоловіка, але я наполягла на переїзді до моїх батьків. Там нас дуже добре прийняли. Свекруха владна, ділова жінка, тримає всіх під своїм контролем. Але я прекрасно розумію – треба потерпіти і жити за законами їхньої сім’ї. Невідомо ще, яка я буду свекруха або теща, але мені однозначно не сподобається, якщо хтось буде створювати проблеми в моєму будинку і заводити свої порядки.

Пішли ми до наших тому, що я не змогла більше бачити свого свекра. Я закохалася в цього доброго, красивого чоловіка. Який він надійний, турботливий, з ним так спокійно. Я розумію, що це неправильно, так не повинно бути, ось і наполягла на своєму – на переїзді.

Він, мені здається, все зрозумів, не став відмовляти. Свекруха обурювалася, ображалася, але я прикрилася новою роботою, від будинку вона буквально за два кроки. А чоловік мій навіть нічого не зрозумів. Він, взагалі, у мене безініціативний. Раніше мені це подобалося, такий великий чоловік, поступливий, працьовитий. Потім почало дратувати – своєї думки немає, запитує то у мами, то у мене.

Свекор відразу почав опікувати мене, допомагати, мирити з чоловіком. Я не сприймала його, як батька. Йому трохи за сорок, мені двадцять три. Свекри рано одружилися, причиною узаконення їхніх стосунків стала поява на світ їхнього сина, мого чоловіка. Так і живуть за звичкою, але кожен зайнятий собою. Це я не в виправданні собі кажу, що поклала око на одруженого, просто за два роки це було видно – свекор і свекруха живуть кожен окремо своїм життям. У мене батьки значно старші, бо я – пізня дитина моєму батькові – 64 роки, а матері – 55.

З батьком чоловіка ми відразу знайшли спільну мову, у нас багато спільного. Дрібниця, звичайно, але ми любимо разом готувати. Спілкуватися могли цілодобово. Машину водимо в родині він або я. Мене батько з дитинства навчив, і як тільки я отримала права – віддав свою стару машину.

Ми відчували, як зближаємося. Тоді він звільнився і поїхав на кілька місяців за кордон на заробітки. Сказав, нібито грошей на квартиру нам швидше зібрати, а я думаю – він тікав від почуттів. Я на той час зовсім голову втратила, зрозуміла, що таке любити по-справжньому.

Мій чоловік ні про що не здогадується, йому навіть краще, якщо я менше уваги йому приділяю. Він весь час за комп’ютером.

Зараз, коли свекор знову повернувся додому, ми якось випадково зустрілися в місті, і я зрозуміла, що наші почуття не згасли. Порадитися мені ні з ким, не з мамою ж це обговорювати. Подругам боюся довіритися, ось я залишилася наодинці зі своєю проблемою. Точно знаю, що з чоловіком коли-небудь розлучуся. Це вирішено. Я тепер точно знаю, що люблю, але не свого чоловіка.

Що робити? Викинути тестя з своїх думок не вийде, але і так я жити не хочу. Заплуталася, хочу щастя з коханою людиною, але розумію, що це поки-що нереально. Сама загнала себе в кут і зовсім не знаю, що з цим тепер робити.

Фото ілюстративне – 7-themes.

facebook