Я вийшла заміж за німця, і мої родичі ніяк заспокоїтися не можуть. Моя мама мені щодня телефонує, і нагадує, що у мене є ще молодший брат, і що я, як старша сестра, якій в житті дуже пощастило, маю допомогти йому. Допомогти в розумінні мами – це купити брату квартиру. – Я ще на квартиру і не заробила, – пояснюю я мамі. – У мене немає таких грошей. – То попроси в свого багатого чоловіка. У нього точно є. А якщо ні, то знай – нема більше у тебе родичів! – заявила мені мама

Коли мені було 35 років, я жила з мамою, татом і братом в двокімнатній квартирі.

Мені чомусь ніяк не щастило з особистим життям, а купити власне житло я не могла.

Я навіть не могла собі дозволити знімати квартиру, бо заробляла небагато.

Брат був на 10 років молодшим за мене, і я завжди відчувала, що батьки його люблять більше, ніж мене.

І коли він вирішив одружитися та привести невістку до нас, я зрозуміла, що мені в цьому домі не раді.

– Коли Віталік одружиться, будеш спати на кухні!, – сказала мені мама. – Ти ж сама розумієш, у нього тепер сім’я, так що міняйтеся місцями – віддавай їм свою кімнату, а сама мостись на кухні. Ну, або шукай собі інші варіанти.

На знімання житла мені б просто грошей не вистачило. Я була розгублена, бо не зважаючи на свій доволі зрілий вік, не звикла приймати якісь серйозні рішення. Я жила так, ніби боялася жити.

Та цього разу я розуміла, що справи серйозні. І якщо я не хочу все життя прожити на кухні, то маю діяти.

І я вирішила їхати на заробітки в Німеччину. Мене подруга давно туди кликала, а я все наважитися не могла.

Я їй зателефонувала, запитала, чи її пропозиція в силі, і вона мені відповіла, що чекає, і вже навіть роботу має для мене.

Так я опинилася в Німеччині, де стала глядіти двох малих діток одного вдівця.

Плюсом було те, що я біля дітей швидко мову вивчила, та й Ганс, так звали того чоловіка, дуже добре до мене ставився, бо бачив, що з дітками я чудово ладнаю.

А через рік цей чоловік зробив мені пропозицію, і ми стали сім’єю.

Я народила ще спільну дитину, нашому синочку вже рік.

Можна сказати, що я зараз щаслива.

От тільки мої родичі ніяк заспокоїтися не можуть. Моя мама мені щодня телефонує, і нагадує, що у мене є ще молодший брат, і що я, як старша сестра, якій в житті дуже пощастило, маю допомогти йому.

Допомогти в розумінні мами – це купити брату квартиру, бо у нього теж дитина народилася, і їм всім дуже тісно в двох кімнатах.

– Я ще на квартиру і не заробила, – пояснюю я мамі. – У мене немає таких грошей.

– То попроси в свого багатого чоловіка. У нього точно є. А якщо ні, то знай – нема більше у тебе родичів! – заявила мені мама.

Що тепер робити, я не знаю. Ми не так довго разом з Гансом, щоб просити у нього такі величезні гроші. Ще чого, він вирішить, що я з ним через багатство зійшлася.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.