fbpx

Я вийшла заміж за італійця, ми вирішили відсвяткувати цю подію в Україні, бо в Італію не багато з моїх родичів зможе приїхати. Я замовила ресторан, покликала доньку з зятем, сина з невісткою, сестру з чоловіком і маму свою. Але, у визначений день ніхто не прийшов, бо вони всі дружно вирішили, що їм Петра шкода, мовляв, я привезла італійця і осоромила чоловіка на все село

Зараз я синьйора з Італії, бо вийшла заміж за італійця. А мої рідні, замість того, щоб порадіти за мене, не хочуть зі мною спілкуватися, і все через Петра, мого колишнього чоловіка.

Вся рідня думала, що коли я приїду з заробітків, то зійдуся з ним на старість. Чоловік навіть заради цього пити кинув.

Я не думала, як воно буде, і нічого не планувала. Але тут, в Італії, мені випала нагода заміж вийти, і я нею скористалася. Я впевнена, що більшість жінок вчинили б так на моєму місці.

З Петром ми прожили 25 років, двох дітей виростили. Але потім чоловік став прикладатися до чарки, грошей додому не приносив, ні мною, ні нашими дітьми не цікавився.

От я і поїхала в Італію на заробітки, щоб дітям допомогти. А через 2 роки, коли я вже розпробувала італійського життя, я приїхала додому і подала на розлучення.

Тоді мене ніхто з родичів не зупиняв. Всі сприйняли це нормально.

Я повернулася в Італію на роботу, заробила дітям на дві квартири: і доньці, і потім сину я на весілля квартиру подарувала.

Так 12 років і минуло на заробітках. А я ще жінка молода, мені всього 57 років, і виглядаю я дуже добре (до речі, коли поїхала в Італію, то стала виглядати краще, ніж тоді, коли жила вдома – я і схудла, і маю більше часу, щоб доглядати за собою).

З Андреа я знайома вже 5 років. Він в мене, можна сказати, з першого погляду закохався. А я боялася з ним починати стосунки.

Та він виявився дуже доброю і хорошою людиною, до того ж, він відразу пропонував узаконювати наші стосунки. Зрештою, я погодилася і вийшла заміж.

Ми вирішили відсвяткувати цю подію в Україні, бо в Італію не багато з моїх родичів зможе приїхати.

Я замовила ресторан, покликала доньку з зятем, сина з невісткою, сестру з чоловіком і маму свою. Але, у визначений день ніхто не прийшов, бо вони всі дружно вирішили, що їм Петра шкода, мовляв, я привезла італійця і осоромила чоловіка на все село.

Мені було дуже незручно і прикро, Андреа не міг зрозуміти, що сталося, чому моя рідня так зі мною вчинила.

Я і сама не розумію. В чому я винна? Що я зробила не так?

І як мені тепер себе поводити з родичами, які не пораділи за моє щастя?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page