fbpx

Я вийшла заміж за чоловіка, який на 13 років старший за мене. З дитинства я мріяла бути нареченою в розкішній білій сукні, хотілося красивою весілля, але чоловік сказав, що його чекають великі витрати на випускний доньки

Коли мені було 20 років, я зустрічалася з хлопцем, але він кинув мене. Від важких думок рятувалася роботою, у нас власний прибудинковий магазин. У той час ще був будинок в передмісті, який дістався татові від дідуся, але ми згодом самі його повністю реконструювали і модернізували. Батьки покликали туди гостей – своїх друзів. Були запрошені сімейні пари, а одна мамина знайома, яка давно в розлученні, прийшла з сином, Степаном. Саме він і став потім моїм чоловіком.

Син знайомої відразу ж почав приділяти мені знаки уваги. Мені він тоді страшенно не сподобався, цілий вечір уникала його компанії. Через кілька днів його мати зателефонувала моїй, щоб висловити захоплення нашим будинком і шикарним прийомом гостей, а заодно натякнула, що її син хотів би зі мною побачитися. Моя майбутня свекруха була дуже наполегливою, дуже добре ставилася до моїх батьків і до мене.

Незабаром я отримала від Степана пропозицію про заміжжя, і відповіла згодою. Чоловікові було вже 39 років, була дочка від першого шлюбу. З дитинства я мріяла бути нареченою в розкішній білій сукні, хотілося красивого весілля, але чоловік сказав, що його чекають великі витрати і зусилля на випускний доньки.

З цієї ж причини відмовився поїхати на весільний відпочинок до Туреччини. До мого розчарування ми просто розписалися в РАЦСі, а потім з родичами зібралися в нашому домі. Я відчувала, що не особливо подобаюся свекрусі, але вона через кілька днів після нашого одруження полетіла в інше місто до своєї дочки, яка мала народити. На зовицю в родині буквально моляться, вона в кар’єрі, заробила на квартиру і народила двійнят – дівчинку і хлопчика.

Я переїхала до чоловіка, кілька днів драїла їх квартиру від бруду. Свекруха, яка зображала з себе мало не даму вищого світу, виявилася не вельми гарною господинею. Мої батьки зробили нам подарунок – оплатили повний ремонт ванної кімнати. З чоловіком жилося непогано, але я не могла звикнути до його дочки, яка приїжджала без попереджень за грошима, а зі мною віталася ледь помітним кивком.

Витрати на неї завжди були нереальні: спочатку за особливий випускний вечір виклали шалені гроші, а її вбрання коштувало дорожче весільного. Далі вона не поступила на бюджет, тоді чоловік в якості розради купив їй путівку в Туреччину (а мені відмовив) і заявив, що буде збирати їй на навчання в університеті, а дочка нехай рік відвідує курси і розважається, татко все оплатить . Потім вона попросила відкрити їй картку і перераховувати кожного разу, коли знадобиться, гроші.

А між тим всі сімейні витрати лягли на мене. Зі свого магазину я забирала продукти та інші товари для дому, м’ясо і овочі нам з ринку завозили мої батьки. А плату за проживання з квартирантів (здавалася однокімнатна квартира в сусідньому будинку), чоловік миттєво пересилав все до копійки своїй матері.

Я, звичайно, розумію його батьківські і почуття сина, але чому дружина, яка взагалі то молодша на 13 років, сприймається як банкомат? Подарунки дарувала тільки я, чоловік був щедрий лише на гарні слова, і то поки не відбулося ось що. Невістка і брат вирішили відправити племінника вчитися за кордон і для оплати навчання виставили наш заміський будинок на продаж.

Батьки і я не заперечували, оскільки в свій час перебудовою будинку здебільшого займався саме брат. Чоловікові я повідомила тільки, коли будинок вже продали, а покупці знайшлися несподівано швидко. Його як підмінили, він тут же подзвонив своїй матері і все доповів.

Свекруха зателефонувала моїй мамі і сказала, що вони особливого приданого за дочкою не дали (ремонт в її квартирі не береться до уваги), тому половину суми з продажу будинку повинні були віддати молодятам. Мама ж почала виправдовуватися перед нею, замість того, щоб відповісти адекватно, адже той не повинно бути діла до будинку мого діда. Чоловік довго не міг вгамуватися, виявляється, у нього були плани на цей будинок.

Стосунки між нами зіпсувалися. Що робити, не знаю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page