fbpx

Я вийшла заміж пізно, але всім кажу – чекала саме такого, як мій чоловік. У Василя це другий шлюб, в колишній сім’ї теж є дитина. Чоловік спілкується з дочкою, допомагає матеріально, підтримує зв’язок з батьками першої дружини, так як дівчинка живе з ними. Що там у них сталося, де його перша дружина живе – я не цікавилася, хтось із спільних знайомив сказав, що вона живе і працює закордоном. А нещодавно я дізналася один цікавий факт про минуле мого чоловіка, і тепер не знаю, що мені робити далі

Я уже сім років живу з чоловіком і лише тепер зрозуміла, наскільки непроста у мене ситуація. В сім’ї росте син, Владику скоро виповниться п’ять років. Чоловік є чудовим батьком для нього – турботливим і люблячим. Про мене він теж не забуває – квіти без причини, романічні побачення в ресторанах, гарні подарунки.

Раніше ми знімали квартиру, платив чоловік. А недавно взяли іпотеку на нього ж, але платимо разом, і мої батьки допомагають. Живемо нормально, дружна сім’я, де всі один одного люблять і поважають. Я хороша господиня, сама люблю затишок, чистоту і запах домашньої їжі. Працюю неповний день, але грошей нам вистачає. Син підросте, можна буде подумати і про більшу зайнятість. Я сама модельєр і швачка, працюю в салоні, але буває багато приватних замовлень.

Василь, мій чоловік, добре заробляє, ми не купаємося в розкоші, але якщо є мета – купити якусь річ або на відпочинок накопичити – то все реально. Хотіли замахнутися на приватний заміський будинок, але вирішили почекати – у нас все ще попереду.

Весь цей час я жила і раділа – шлюб вдалий, вийшла заміж пізно, але всім кажу: чекала саме такого, як мій чоловік. У нього це другий шлюб, в колишній сім’ї теж є дитина-підліток. Чоловік добре спілкується з дочкою, але без фанатизму. Допомагає матеріально, підтримує зв’язок з батьками першої дружини, так як дівчинка живе з ними. Що там у них сталося, де його перша дружина живе – я не цікавилася, хтось із спільних знайомив сказав, що вона живе і працює закордоном. Мені цікаво, звичайно, але за це невтручання в особисте життя чоловік мене дуже цінує. Він розповів про першу сім’ю рівно стільки, скільки вважав за потрібне.

Я не забирала його з сім’ї, на той час, коли ми зустрілися, Василь був вільним і жив один. Але мене все більше непокоїть те, що він досі в шлюбі з тією жінкою. На дружні жарти в компаніях – чому ми не одружуємося, ми навчилися говорити, що нам і так добре, а штамп в паспорті – це лише формальність.

Подруги-колеги з салону кожен день наводять приклади з життя ошуканих цивільних дружин, яких і дружинами назвати не можна. Переконую себе, що вони заздрять, що все це не про нас.

Але останньою краплею стала моя мама, вірніше, її вимога серйозно поговорити з Василем – одружуємося ми, чи ні? Їй здається дуже дивним факт наявності штампа в паспорті мого чоловіка з чужою жінкою. З одного боку, у неї всі права, а у мене одні обов’язки. Згідно із законом, навіть на нашу нову квартиру у неї є всі права. Вона законна дружина людини, на яку оформлено житло.

Василь мене запевняє, що причин для хвилювання у мене немає, бо любить він лише мене. Але з кожним днем я переживаю все більше, адже, як не крути, а штамп в паспорті таки щось значить. Тільки як це пояснити чоловікові? Я довіряю йому, і розумію, що ця розмова буде для нього неприємною. Не знаю, що робити, а раптом мама має рацію і треба наважитися поговорити і розставити все по своїх місцях.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page