fbpx
Життєві історії
Я вийшла заміж другий раз. У мого чоловіка є квартира, він забрав мене жити до себе, а мою кімнату в гуртожитку ми стали здавати в оренду. Я гроші свої відкладала. А нещодавно Орест сказав, що потрібно робити ремонт в його квартирі і став просити мене, щоб я ходила в будівельний супермаркет і купувала все за свої гроші

Так вийшло в моєму житті, що я двічі була заміжньою. У першому шлюбі народила дочку, але життя з першим чоловіком не склалося у нас, на жаль, і ми розлучилися.

Ми з колишнім чоловіком жили постійно на орендованих квартирах, а після розлучення ми з дочкою переїхали в гуртожиток – кімнату мого діда. Він зійшовся з однією бабусею і згодом поїхав жити до неї, і ось переписав на мене своє житло. Хоча це була всього невеличка кімнатка, але тепер у мене вже був свій власний дах над головою. Кімната крихітна, кухня і санвузол спільні з сусідами, але це було краще, ніж повертатися з дитиною жити до своєї мами – вона у мене дуже сувора, а я не люблю жити під постійним контролем. А так, я була сама собі господиня і мені ні під кого не потрібно було підлаштовуватися.

Коли доньці виповнилося 5 років, я познайомилася з одним чоловіком на своїй роботі. Ні, він не колега, а клієнт: недавно став спадкоємцем квартири і оформляв у нас усі необхідні папери.

Я тимчасово працювала діловодом, влаштувалася по знайомству без освіти: розбирати і складати документи, копіювати їх і роздруковувати, робота наче не дуже важка. Потім з начальником посперечалися, я пішла з роботи, але суть ні в цьому: просто особисте життя почала складатися.

Наречений в мене щиро закохався, та й мені він дуже подобався, а потім я теж відчуваю – що стала звикати до нього, ця людина підходить мені. А тут ще перспектива з житлом намалювалася, правда, маленька двокімнатна квартира у нього, але все ж! Орест заміж покликав, та ще й з дитиною, хороший варіант наче і життя моє трохи налагоджується. Ми з донькою переїхали до нього, а мою кімнату в гуртожитку стали в оренду здавати.

Розписалися ми з Орестом практично відразу після переїзду. Весілля не гуляли, хотіли з друзями в ресторані посидіти, а дитину на няню залишити, але у дочки температура піднялася, тому відзначили вдома вчотирьох зі свідками. А куди всіх? Квартира невелика, і найголовніше – в ній не було ремонту, соромно когось запрошувати.

Ось через цей ремонт і почалася вся історія. Я на той час влаштувалася на роботу в супермаркет, чоловік теж працює, плюс ще дохід з гуртожитку отримуємо за оренду і плюс аліменти на дочку.

На життя цілком вистачає навіть з хвостиком. Чоловік вирішив робити ремонт. Але я йому запропонувала інший варіант: «Давай продамо мій гуртожиток, твою квартиру і візьмемо щось побільше, в новобудові? Або навіть у кредит трикімнатну квартиру?». Але він не підтримав зовсім цю ідею.

Його пояснення, в тому, що він не хоче нічого міняти, було просте: «Це нормально, що у кожного є свій куточок і свій дах над головою. Тим більше в наш загальний дохід йде оренда від гуртожитку. Та й квартира від батьків мені дорога як пам’ять. Я не збираюся з тобою розлучатися, але я думаю, поки нам двокімнатна квартира на трьох цілком вистачає. Тому давай будемо робити ремонт!».

Я своєму чоловікові сказала: «Роби ремонт, якщо вважаєш за потрібне! Але на мене і на мої фінанси навіть не розраховуй! Це не моє житло, я не знаю, як у нас скластися життя, я зараз вкладу усі свої гроші в твою квартиру, а потім ти нас виженеш і ми залишимося ні з чим.». Ну хіба не логічно? Хіба я не права?

Мій чоловік дуже образився, промовчав, почав робити ремонт у всій квартирі. Так, на їжу і рахунки за комунальні послуги ми складаємося обоє, але свої гроші, які залишаються у мене, я по трішки відкладаю, а він платить за ремонт.

Поруч з нашим супермаркетом є великий будівельний магазин, і він просить іноді купити якісь дрібниці: запчастини до сантехніки, фарбу тощо. Я погоджуюся, але з умовами, що він відразу поверне мені гроші. Іноді мені стає соромно: наприклад, кімнату моєї дочки він робить дуже мило і по-дівочому затишно. Совість підказує мені, що це трохи неправильно, але я стою на своєму, хоча мене навіть моя мати дорікає в тому, що я все залишила на плечі чоловіка – каже, що чоловік хороший, жити будете, а ти так недобре до нього ставишся. Може дійсно я не права? Просто я вже один раз розлучалася і залишилася ні з чим, тому зараз боюся повторити свою помилку знову.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page